САД З ІТАЛІЙСЬКИМ ДОСВІДОМ

Розповідаючи про улюблену справу, якою працьовите подружжя займається вже одинадцять років,  Леся Українець згадує сонячну Італію. До цієї країни вона, як і багато наших жінок, поїхала на початку двохтисячних. Там працювала у сім’ї, господар якої займався виноградарством. 

– Сеньйор Ельвіо навчив мене і виноград садити, і вино робити, – розповідає Леся Василівна. – Він дуже хотів, щоби в нас у Чорткові був свій виноградник. Ельвіо часто спілкувався з моїм чоловіком Михайлом по скайпу, ділився своїм досвідом і агітував нас обох посадити сонячну лозу. Він спеціально поїхав зі мною на ринок і допоміг вибрати кілька виноградних кущів, які Михайло посадив біля нашої хати. Коли я їхала у відпустку додому, то після повернення сеньйор щоразу запитував мене, чи ми вже придбали земельну ділянку для саду. Однак на той час всі наші пошуки були безуспішні, тому що виноград не буде рости у будь-якій місцевості. Він любить світло і тепло. Йому потрібна сонячна ділянка, захищена від вітрів. Та одного дня Михайло зателефонував мені до Італії і сказав, що має для мене сюрприз: він таки знайшов необхідну ділянку і посадив 120 яблуньок. Словами не передати, яка я була щаслива. Шкода лише, що сеньйор Ельвіо не почув цієї приємної звістки, бо передчасно пішов із життя через важку недугу. 

АСОРТИМЕНТ НА ВСІ СМАКИ

Повернувшись до України, пані Леся повністю присвятила себе садівництву. Щосезону разом із чоловіком вони збирають високі врожаї груш, абрикос, черешні, малини, смородини, ожини. Яких вже дерев і ягідних кущів нема у їхньому саду! Лише яблунь вісімнадцять сортів – літніх і зимових. Серед найпопулярніших – Айдаред, Ренет Симиренка, Ремо, Чемпіон, Фуджі, Пінова. Плоди деяких зимових сортів зберігаються свіжими аж до червня. 

Біля саду господиня посіяла квіти. Хто проходить поруч – обов’язково зупиняється, щоби помилуватися їхньою красою.

Та найбільше у саду Українців – винограду. Понад тисячу кущів! 60 – промислових сортів і 160 – технічних, які господарі переробляють у вино. 

ЩО В ЛОЗУ ВКЛАДЕШ – ТЕ Й ВИРОСТЕ

Доглядають сад і виноградник Леся Василівна та Михайло Михайлович удвох. Усі виноградні премудрості подружжя освоює самотужки, багато інформації черпають на інтернет-форумах, вчаться й на власному досвіді. 

– Виноград – доволі своєрідна культура, – каже пан Михайло. – Один і той самий сорт на різних ділянках може проявитися по-іншому. Тому вибираємо тільки найпродуктивніші різновиди. Серед наших столових улюбленців – сорт Преображення, Байканур, Аватар, Рататуй, Талісман, Антоній Великий. Є й такі сорти, які не виправдали наших сподівань. Тому ми їх позбуваємося і садимо  нові. 

Пан Михайло зауважує, що лоза потребує любові і працьовитих рук. Бо що в неї вкладеш – те й виросте. Нинішнім урожаєм господарі задоволені. Тепер починають готувати рослини до зими. Всі без винятку виноградні кущі вони укривають, прикопуючи землею. 

– Навіть сорти, які витримують мінус сорок градусів, укриваємо, – каже чоловік. – Деревина не боїться морозів, а от бруньки можуть постраждати. Тому ми й навесні не поспішаємо знімати укриття. Робимо це лише після весняних приморозків. Після цього підв’язуємо лозу і обробляємо мідними препаратами. Упродовж сезону підживлюємо, захищаємо від хвороб і шкідників, а також боремося із бур’янами. Жодних гербіцидів при цьому не застосовуємо. З цими горе-рослинами чудово допомагає впоратися мотокоса. 

КОРИСНЕ, БО СВОЄ!

У Чорткові та на його околицях подружжя Михайла і Лесі Українців знають не лише як працелюбних садівників, а й досвідчених виноробів. Їхніми сонячними напоями смакують і жителі закордоння. 

– Комусь подобається червоне вино, комусь біле, а для нас усі види улюблені: чи то Совіньйон, чи Каберне, Йоханітен чи Цитронний Магарача, – каже пан Михайло. – На початках ми виготовляли 90 літрів вина, тепер – понад тисячу літрів. Наше вино, крім того, що дуже смачне, ще й корисне, бо воно – своє, натуральне, виготовлене без цукру. У нас із дружиною є добра традиція щодня до вечері випивати невеличкий келих вина. Воно зміцнює судини, покращує роботу серця, усуває важкість шлунка, посилює апетит.

Майже все необхідне устаткування для виробництва вина пані Леся привезла з Італії. Цього року господарі придбали холодильну установку, призначену для зберігання вина.

– Як не дивно, але ми не маємо винної колекції, тому що вино дуже швидко розходиться, – каже пані Леся. – Та й потрібні були певні умови для зберігання. Тепер, сподіваємося, у нас буде вино з великою витримкою. А поки що переробляємо цьогорічний урожай. Тепла нинішня осінь налила рясні грона солодким соком. Тому напій, без сумніву, буде смачним, якісним і ароматним. 

Марія БЕЗКОРОВАЙНА 

0

0

0

0

Ви вже відреагували