Головні новиниЖиття громадЕкономікаЄвроінтеграціяЛюдиВійна
ІсторіяКонсультаціїПоради господарямВаше здоров'яРодинне перевеслоЦікавеВарто знати
Підписатися
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Передплатити
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
Передплатити
Місцеві вибори Коронавірус Новини Facebook Telegram

«Це наш незборимий фронт аж до перемоги»

28 жовтня своє 75-річчя відзначає Об’єднання українок Бельгії. Це потужна сила, яка відстоює все українське за кордоном, підтримує Україну та допомагає у боротьбі проти російського агресора. Створена організація у 1948 році для того, щоб об’єднати українських жінок, які іммігрували до Бельгії. Об’єднання є членом Світової Федерації Українських Жіночих Організацій – недержавної організації в системі ООН. Очолює товариство українок Наталія Осташ.

«Це наш незборимий фронт аж до перемоги»

28 жовтня своє 75-річчя відзначає Об’єднання українок Бельгії. Це потужна сила, яка відстоює все українське за кордоном, підтримує Україну та допомагає у боротьбі проти російського агресора. Створена організація у 1948 році для того, щоб об’єднати українських жінок, які іммігрували до Бельгії. Об’єднання є членом Світової Федерації Українських Жіночих Організацій – недержавної організації в системі ООН. Очолює товариство українок Наталія Осташ.

7 місяців тому Джерело:

Університетське містечко Монс, в якому 30 років живе очільниця українок Бельгії, є столицею  провінції Ено у Валонії. У 2015 році воно мало статус європейської культурної столиці. Знамениту барокову дзвіницю–беффруа, яка перевищує 80 метрів, видно звідусюди. Вона не тільки включена в число об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а й вважається єдиною в країні дзвіницею, виконаною в стилі бароко. 

 
Пані Наталія каже, що колись тут було населення більше і українці сюди емігрували із окупованих радянською владою земель та працювали на шахтах. У 1945 році до Бельгії прибуло до 20 тисяч українців. Більшість з них були депортовані у Німеччину на примусові роботи у часи другої світової війни, а опісля, не сприйнявши окупаційного режиму, переїхали до Бельгії. Тоді ж  молоді хлопці й дівчата об’єдналися у громаду, щоби пережити разом часи адаптації. У 1948-му, на першому конгресі українців Бельгії, 18 жінок заявили про створення Об’єднання українок Бельгії.  

 
Сама Наталія прийшла в організацію у 90-их роках, як приїхала сюди із містечка Турка, що на Львівщині, після закінчення факультету іноземних мов Дрогобицького педінституту. 

 
- Із сорокових років за організацією залишилося ідейне підгрунтя, - говорить моя співрозмовниця. - Ще за часів радянського союзу наші люди проводили маніфестації перед посольствами срср. Завжди актуальними залишалися постулати з «Декалогу українського націоналіста»: не дозволити нікому плямити слави, ні честі нашої нації, пам'ятати про великі дні наших визвольних змагань, ненавистю і безоглядною боротьбою приймати ворогів нації. 

 
Ми зберігаємо та налагоджуємо нові зв’язки з міжнародними жіночими організаціями, доносимо світові правду про Україну. А нового досвіду протистояння ворогові набули з війною, яка розпочалася 2014 року. Ми проводили заходи,  збирали гроші. За них купували смаколики, теплий одяг, подарунки на свята для захисників, а також спальники, термобілизну, прилади нічного бачення. До повномасштабного вторгнення ворога ми вже працювали з волонтерами і воїнами з підрозділів, що були на передовій. На рахунки нашої організації не тільки люди надсилали гроші, а й великі організації до 25 тисяч євро(!). Ми мали списки потреб воїнів, закуповали все згідно з ними, чітко звітуючи за кожну копійку. Тільки за минулий рік отримали понад триста тисяч євро пожертв. І самі  збирали гроші на ярмарках, продавали булочки, мед, проводили барбекю з платним входом. Взяли участь у фестивалі хліба, організованому Єврокомісію, на якому наша домашня випічка стала фаворитом. 


У наших рядах дуже активні, завзяті членкині, а нещодавно, не менш ініціативні і працьовиті, влилися у наші ряди новоприбулі українки з Харкова, Києва, Запоріжжя, Маріуроля... Є  серед нас і тернополянка - енергійна і жвава Тетяна Адамська. Від початку війни вона з чоловіком працювали самі, щось купували, щось відсилали, бо воювати пішли їх знайомі, друзі, яким була потрібна допомога. А потім Таня побачила, що один в полі не воїн і прийшла в організацію. Маю також бойову заступницю, молоду патріотку Олександру Домагало. Вона знайшла роботу в Єврокомісії і вдихнулося нове життя в нашу організацію.  

Наталія Осташ


- Які ділянки роботи зараз у пріоритеті? 


- Ми продовжуємо працювати і цей наш незборимий фронт триватиме аж до перемоги. Ми придбали 7 дронів: найдешевший 2,5 тис. євро,   найдорожчий - 3,5 тис. євро. Купували приціли, одяг, тепловізори, медобладнання, турнікети. Торік  тільки армії допомогли на 170 тис. євро, а загалом для України надали допомоги на 295 тис. євро. Зараз на фронт плетемо камуфляжні сітки, які навчила нас виготовляти брюсельська дизайнерка   Альона Пильгун. Вона тут, а її чоловік воює в Україні.  


- Де черпаєте ідеї для патріотичних заходів? 


- Вони виникають самі собою. З кожною подією, в якій беремо участь, у нас більшає друзів. На свій фестиваль нас запросили «Румунські жінки»,  тепер дружимо з ними. Моя заступниця Олександра відкрила дуже багато дверей до Єврокомісії, Європарламенту, куди нас запрошували на мирні заходи. Крім того, ми організували курси української мови для іноземців, де навчає колишня викладачка Києво-Могилянської академії, секретарка нашої головної управи Ольга Кулаківська. Деякі бельгійці уже сьомий рік навчаються, вони відкривають для себе нашу мову, звичаї, тішаться фестивалем хліба і вареників, активно долучаються до допомоги Україні. 


- Чим вас захоплює Бельгія? 


- У цій країні багато таємниць, до яких можна додати слово «всесвітньовідомі». Це й про брюсельську капусту, про шоколад, картоплю фрі, яку тут почали смажити замість дрібної риби,  вафлі. І бельгійське пиво – національна гордість. Його тут варять понад 400 видів і деяким з них по 500 років. 


Для мене справжнім відкриттям було те, що Бельгія - потужний виробник конкурентного з Францією ігристого вина. Воно було відібрано суддями міжнародного винного конкурсу в Брюсселі, перевершивши кілька французьких шампанських. Це було вперше за 26 років конкурсу. Є дані, що у Валонії щорічно виробляється близько 2 мільйонів пляшок вина і ця цифра швидко зростає. 

 
А ще здивував один із брюссельських всесвітньовідомих символів – «Пісяючий хлопчик». Я його ще не бачила у вишиванці і шароварах, дуже зворушливо. А знаючи , що у маленької статуетки є  понад 950 костюмів у місцевому королівському музеї, мене просто окрилило, що таки він в українських шатах, адже це популяризує Україну в самому серці ЄС!  


- Чим пишаєтеся із зробленого упродовж десятирічного шляху, пройденого разом із землячками? 


- Найбільше пишаюся тим, що організація збереглася, продовжує працювати і цікавить молодих людей. Нашій наймолодшій членкині, Ларисі Бориславській - 18 років. Дуже багато дівчат до тридцяти років, молодих жінок до сорока. Є членкині, яким і поза 80, за станом здоров’я вони вже не надто активні, але організація для них, то святе. 


- День народження спільноти – це не тільки підсумок зробленого, а й плани на майбутнє… 


- У наших планах більше розширитися по Бельгії, бо якщо раніше треба було хоч десятеро українок, щоб створити організацію, то тепер можна формувати осередок з двох людей. Хоч ми  переконалися, що сила не в кількості, а в якості. Хочемо поширити організацію на ті регіони, де є наші симпатики, які хочуть з нами співпрацювати. Прагнемо якомога більше уваги привернути до України, говорити про це на європейському рівні, оскільки наші люди є в Єврокомісії, і наближати Україну до вступу в Євросоюз.  


- Як відзначатимете ювілей? 


- Будемо святкувати в Будинку гендерної рівності «Амазон» у Брюселі. Це символічне місце перебування багатьох жіночих організацій світу. Бажаємо, щоби світ почув наше подячне слово за допомогу всім людям доброї волі, які тримають з нами фронт; щоби Україна розправила крила, була господинею на своїй землі і стала духовним та інтелектуальним центром Європи. І це найголовніший напрямок роботи нашої організації нині і на перспективу. 


Людмила ОСТРОВСЬКА, 
спеціальна кореспондентка «Сільського господаря» у країнах Європи                                         
м. Монс (Бельгія) 
 

0
0
0
0


Підписуйтесь на наш канал
Кролі гризуть клітки: що робити
У кролів усе життя ростуть зуби, які треба сточувати. Тому тварин варто забезпечувати твердим кормом. Інакше вони гризтимуть клітки.
3 години тому
10 причин додати полуницю у свій щоденний раціон
Сезон смачної ароматної літньої ягоди у розпалі. Не пропустіть момент насолодитися нею, адже вона неймовірно корисна для організму.
4 години тому
У Тернополі відкрили Алею пам’яті загиблим захисникам
З нагоди Дня Героїв України на бульварі Тараса Шевченка урочисто відкрили алею пам’яті загиблим в російсько-українській війні військовослужбовцям «ПАМ’ЯТАЄМО! НЕ ЗАБУДЕМО! НЕ ПРОБАЧИМО!». На Алеї розміщені фото з інформацією про наших військових, які загинули в російсько-українській війні від 2014 року, Героїв Тернопільської громади.
8 годин тому
За рік вдалося розмінувати близько 20 тис. кв. км сільськогосподарських земель
Нині замінованою залишається практично третина території країни, при цьому левову частку цієї території становлять землі сільськогосподарського призначення. Тому особлива увага українських саперів приділяється розмінуванню саме цих територій. Про це в ефірі телеканалу FREEДOM розповів голова правління Асоціації саперів України Тимур Пістрюга.
9 годин тому
386 трактористів навчаються за кошти держави
А загалом від початку року 9 тис. українців отримали ваучер на навчання за кошти держави на загальну 70 млн гривень. Станом на зараз сума ваучера на може перевищувати 30280 гривень. Якщо вартість навчання дорожча, то роботодавець або людина доплачує різницю самостійно.
9 годин тому

Головне про коронавірус:
Останні матеріали
Більше статей


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Тернопіль, вул. В. Чорновола, 1
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Сільський Господар © 2023
Політика конфіденційності
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.