«Не поспішайте з висновками. Буває всяке. А в мене історія ось яка. Липень місяць. На городі пустує грядка після часнику та цибулі. Чоловік запропонував посадити картоплю. Мовляв, подивимось, що з цього вийде. Ну, ми й посадили. Було це наприкінці липня. 

Я час від часу зазирала на грядку: коли ж вона нарешті зійде? Чомусь думала, що в теплій землі картопля миттєво вискочить. Але не так сталося, як гадалося. Довго вона сиділа в землі, аж поки я добряче її не полила. Добре, що посадили всього відро і грядка була невеличка. 

На цьому весь догляд за картоплею, власне, і закінчився. Великим плюсом було те, що бур'яни на ділянці майже не росли, тож ні сапати, ні підгортати не довелося. Та й зізнаюсь чесно, вже на той час було не до картоплі. Тож умови в неї були спартанські. А ще колорадський жук мою картоплю оминув. Мабуть, наївся на основному городі й вирішив дати їй спокій. Або просто розімлів від спеки і отриманої дози актари .Тож росла вона собі практично в диких умовах. 

Цвіла картопля теж неохоче. З усієї грядки лише кілька кущиків порадували квітами. Тож я вирішила, що з цього експерименту нічого путнього не вийде. Хоча картоплиння зеленіло аж до сьогоднішнього дня. 

І яким же було моє здивування, коли взялася копати! А вона таки  вродила! Не скажу, що відра не знала куди подіти, але врожай для такого експерименту цілком пристойний. 

Звісно, копати картоплю в листопаді - це щось новеньке навіть для мене. Навколо холодно, земля мокра, а я викопую молоду картопельку. Отакий собі листопадовий сюрприз! І знаєте, що я вам скажу? Другий урожай картоплі за сезон - цілком реальна справа. Звісно, багато залежить від погоди та умов, але спробувати можна. Тож якщо навесні не встигли посадити картоплю, а влітку звільнилася грядка, не поспішайте залишати її порожньою. Може, і у вас восени буде своя картопляна несподіванка! А я тепер маю ще один доказ: городні експерименти іноді виявляються дуже навіть вдалими»...  
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували