За елементарними підрахунками генерального директора компанії «Агропродсервіс» Андрія Барана, нині за одну тонну пального доводиться віддати 16,5 тонни зерна(!). Ситуація просто парадоксальна, навіть на початку дев’яностих років такого колапсу не було.  

Цю тривожну думку поділяє і голова обласного об’єднання ради сільгосппідприємств, директор ПАП «Аркадія» Микола Пилипів. За його словами, ситуація з пальним взагалі не зрозуміла. Ми продали ріпак і соняшник, а далі, при такій ціні солярки і бензину, всі культури будуть збитковими і навряд чи зможемо засіяти усі заплановані площі під озимину. 

Розуміємо, що державі нелегко на всіх напрямах, але у сільському господарстві справи дуже складні і якщо такий диспаритет протримається й надалі, то значна частина фермерів, м’яко кажучи, зійде з дистанції. І це при тому, що аграрій нині – центральна фігура на селі, яка творить реальну економіку, підтримує Збройні сили України, і до якої за допомогою щодня ідуть місцеві жителі.  

Керівник ТОВ «Агро-Млин» Богдан Олійник також стурбований ситуацією на ринку пального, розповідає, що за час його праці у сільському господарстві «були різні часи, але у відчай впадати не варто, бо, іншого варіанту  як вистояти, у нас просто немає». 

А звідси висновок без прикрас: надалі аграрії будуть змушені до мінімуму оптимізувати свою виробничу діяльність і тим паче соціальні видатки. Тож попри непрогнозовані світові тенденції, держава змушена втрутитися у ситуацію і вольовим рішенням врегулювати чи принаймні переламати диспаритет цін на ринку пального. 

Цікавився Тарас БОГДАНЮК 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували