Вміст сухої речовини - головний параметр, від якого залежить усе подальше. Для закладання в траншеї оптимальним вважається діапазон 32–35%. Нижче 30% маса надто волога: зростає витікання соку й втрати цукрів. Вище 35–38% починається протилежна проблема - таку масу важче подрібнити й ущільнити, у траншеї залишається повітря, а воно прямо сприяє розвитку плісняви. На це звертає увагу «Агробізнес сьогодні» з посиланням на польське видання top agrar Polska, яке цього тижня розібрало типові помилки заготівлі. 
Ключове тут - помилки, допущені до початку бродіння, проявляються із запізненням на місяці. Нагрівання, пліснява й зниження поїдання коровами взимку - це наслідок того, що зробили в полі й на траншеї наприкінці серпня. 

Українські господарства зазвичай мали зворотну проблему 
За результатами аналізів поживності кукурудзяного силосу, вміст сухої речовини в українських господарствах коливається в межах 28–33% при оптимальному рівні 30–35%. Тобто типовим відхиленням у нас була нестача сухої речовини, а не її надлишок - про це розповів консультант-технолог з молочного скотарства Консультаційного центру Асоціації виробників молока Василь Утинкевич. 
Цього сезону ризик зміщується в інший бік. Ґрунтова посуха утримується на значній частині території країни й негативно впливає на кукурудзу, а посушливе літо Утинкевич називає серед прямих причин зниження вмісту крохмалю в силосі - поряд із недостатнім дозріванням, особливостями гібрида й порушеннями технології силосування. 
Практичний висновок звідси один: орієнтуватися на торішні строки й «на око» цього року небезпечно. Суху речовину доводиться міряти, а не оцінювати за звичкою. 

Ціна помилки рахується у відсотках втраченої маси 
Фаза стиглості впливає на результат безпосередньо. За даними Інституту кормів, втрати сухої речовини під час силосування кукурудзи в молочній стиглості становили 17%, у молочно-восковій - 14,1%, у восковій - 11%. Різниця між крайніми варіантами - шість відсоткових пунктів усієї закладеної маси. 
Далі все вирішує ущільнення. Цільова щільність, яку називають у польському огляді, - 220–240 кг сухої речовини на кубометр, а краще понад 240. Досягається вона розподілом маси тонкими шарами по 15–20 см, і саме тут пересушена сировина створює найбільше проблем: вона гірше злягається, у траншеї лишаються повітряні кишені. Варто зауважити, що рекомендації щодо товщини шару за останні роки помітно зменшилися: раніше нормою вважали близько 30 см, але зростання врожайності, темпу завезення маси й ваги техніки зсунуло цю величину вниз. 
Окремий пункт - робота корн-крекера. Дослідження, на які посилається польське видання, показали, що цілі, не роздавлені зернівки за добу в рубці розкладаються лише до 6,9% своєї сухої речовини. Тобто зерно, яке пройшло крізь вальці неушкодженим, для корови майже не існує. 
У грошах це помітно одразу. Корми становлять 60–65% у структурі собівартості молока, а кормодень на одну корову вже коштує 200–220 грн. За таких цифр кожен відсоток зіпсованої маси в траншеї - це не технологічна деталь, а рядок у собівартості наступного року. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували