Особлива увага - українцям, які живуть у Боснії та Герцеговині вже понад сто років. Наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття сюди переселялися вихідці з Галичини. На той час території сучасних Боснії і Герцеговини та Галичини входили до складу Австро-Угорської імперії, а влада заохочувала переселення, зокрема надаючи землю для господарювання. Так українці почали облаштовуватися на Балканах, створюючи свої громади. Попри відстань і десятиліття, вони зберегли українську мову, віру батьків і традиції. У громадах діють українські греко-католицькі парафії, проводяться богослужіння українською мовою, зберігаються культурні звичаї та пам’ять про своє походження. 

За словами посла, близько 80% українців одного з найбільших осередків у Боснії навколо міста Прнявор мають коріння саме з Тернопільщини. Серед їхніх предків - вихідці з Теребовлі, Бучача та інших населених пунктів області. Є там і назва Трнопольє, яка нагадує про історичний зв’язок із нашим краєм. 

Візит Володимира Бачинського до Тернополя відбувся після його участі в щорічній нараді керівників закордонних дипломатичних установ України - 2026 у Києві, яка проходила під гаслом «Відновлення миру і лідерство України». Участь у заході взяли керівники українських дипломатичних місій з усього світу. 

Важливо, що під час візиту посла, його зустрічей з представниками обласної військової адміністрації та обласної ради йшлося не лише про збереження історичної пам’яті. Сторони обговорили можливість партнерства між громадами, культурних обмінів, спільних поїздок та заходів, підтримки українських культурних осередків і бібліотек. 

Окремий напрям - економічна співпраця. Українці в Боснії та Герцоговині працюють у різних сферах, зокрема у харчовій та переробній промисловості. Тому є перспективи для налагодження контактів між підприємцями, пошуку спільних проєктів та залучення інвестицій на Тернопільщину. 

Тернопільщина зацікавлена у розвитку цієї співпраці. Адже підтримувати зв’язок з українцями за кордоном - це не лише про минуле. Це про спільні можливості, взаємну підтримку та збереження української ідентичності незалежно від того, де живуть наші люди. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували