Як розповів директор агропідприємства, заслужений працівник сільського господарства України Микола Пилипів, чекати на нижчу вологість зерна не було змоги, оскільки динамічний виробничий конвеєр спонукає діяти швидко. Вивільнені від урожаю площі були конче потрібні, аби  спорожнити від органіки лагуни тваринницького комплексу.  

А далі жниварі в уже заданому ритмі продовжили збирання нового врожаю, зупиняючись тільки через короткі літні дощі.  

…На ріпакове поле у селі Оленівка наша журналістська бригада прибула зранку, коли дружня команда комбайнерів і водіїв за вказівкою головного агронома Ярослава Максиміва, який, власне, вимірював вологість цієї олійної культури, готувалася розпочинати збирання. Усі були налаштовані на активну роботу.  

На запитання, чи задовольняє урожайність згадуваних культур, Микола Іванович, який зранку до пізнього вечора ретельно контролює хід збирання, каже, що «урожайність пшениці не особливо, але, як для цього року, то нормально. Уже зібрали її більш як половину і за оперативною інформацією маємо 8 тонн із гектара. Однак  остаточну урожайність визначимо згодом, оскільки маємо 30 відсотків пізньостиглої пшениці сорту Реформ, яку збиратимемо пізніше. 

А ось урожайністю ріпаку ми задоволені. Ще зі старту подбали про відповідне живлення, захист рослин із орієнтацією на 4 т/га. І зібрали його в середньому по 4,5 тонни, а одна 128-гектарна площа видала нам по 48 центнерів із гектара». 

Загалом жнива в «Аркадії» йдуть за графіком. Цьому сприяє великий досвід хліборобської команди і потужний машинно-тракторний парк. Досить сказати, що на збиранні працює шість комбайнів марки Claas: Тукано-440 і зовсім новий Лексіон-7700. При чіткій організації праці за світловий день вони можуть впорати до 200 гектарів зернових. 

А на черзі в агрофірмі до збирання ячмінь, соняшник, соя і кукурудза, але, як мовиться, на все свій час.  

Микола Іванович каже, що на погодно-кліматичні умови нинішнього року особливо жалітися також нема чого, за винятком окремих моментів. Скажімо, надто високі температури упродовж кількох липневих днів негативно далися взнаки на пшениці і, можливо, відобразяться на ячмені. Вони висушили колосові настільки, що маса тисячі зернин менша за минулорічну, але вміст білка і клітковина зерна цілком прийнятні. 

У директора цікавимося, чи відчувається брак кадрів у господарстві через відомі причини воєнного стану –  мобілізацію чоловіків призовного віку. У відповідь наш співрозмовник каже: «Звісно, ці тривожні тенденції нині відчувають усі хлібороби, але у нас вони поки що не відбиваються на продуктивності праці. Правда, доводиться максимально завантажувати цих спеціалістів, які у нас працюють. Одного механізатора тепер закріплюємо одразу за трьома одиницями техніки. Спочатку він, наприклад, молотить на комбайні, а коли пішов дощ –  пересідає на трактор і дискує стерню чи доставляє якісь вантажі. Словом, завжди шукаємо вихід із непередбачуваних ситуацій. 

Із приємністю Микола Іванович розповідає і про справи у місцевому саду. Після кількох років опановування нового напряму виробництва та стихійних лих, які буквально знищили частину яблуневого саду, останніми трьома роками справи пішли на лад. І він уже дає певні прибутки. Цього року люди з навколишніх сіл сумлінно доглядають яблуні: вносять мікроелементи, добрива, захищають їх від хвороб і шкідників, з власного розсадника насаджують молоді дерева замість вибракуваних чи відсутніх. Тож сподіваємося на хороший урожай. 

На під’їзді до центральної садиби ще здалеку звернули увагу на чудову каплицю Матері Божої, яку тут встановили і урочисто освятили на Зелені свята. Про історії її спорудження розповідає ініціатор будови, невтомний хлібороб і громадський діяч Микола Пилипів. До слова, свого часу він був головою міста Гусятин, згодом очолював Гусятинську райдержадміністрацію, а нині – голова ради об’єднання сільгосппідприємств краю і завжди творив і творить добрі справи для всієї громади. До речі, подібну капличку Божої Матері Микола Іванович кілька років тому встановив за власні кошти на території школи рідного села Новий Нижбірок, яку закінчив кілька десятиліть тому. 

– За 22 роки, які я працюю в «Аркадії», – каже Микола Пилипів, – ми завжди щось будуємо. А нинішнього року практично завершуємо всі роботи зі спорудження виробничих приміщень, елеваторів і благоустрою навколишніх територій. Ідею каплички я виношував здавна. Але для такої святині не міг підібрати відповідного місця, композиції архітектурного ансамблю і навіть матеріалу для його побудови. І нарешті цього року величну духовну ідею втілили у життя. Мені особисто ця капличка Матері Божої біля нашого виробничого комплексу  дуже імпонує. Ця святиня стала символом християнської віри, нашої єдності та духовного зростання усього колективу. У цьому духовному куточку маємо змогу звертатися до нашої Небесної Покровительки зі щирими молитвами про міцне здоров’я, спокій у родинах, щедрий урожай і мир в Україні.  

Богдан НОВОСЯДЛИЙ 

Світлини Ярослава СТАРЕПРАВА 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували