Про це вона сказала в програмі «По живому», розповідає espreso.tv. 

«Тримайся» – це точно червоний прапорець, червона лінія, про яку не можна говорити. Бо немає за що триматися. І люди, які переживають втрату, вони вам будуть про це говорити»,  – пояснила психологиня. За її словами, недоречними є й інші звичні фрази, скажімо «Тримайся, все буде добре, буває гірше. Дуже часто це звучить, хоча я не знаю, що вже може бути гірше». 

Марія Петришин розповіла, що зіткнулася з цим і на власному досвіді, коли через рік після втрати їй поставили запитання «як ти?»: «Дуже часто це «як ти» вже не звучить цій людині як запитання емпатійне, а просто як буденність. Коли мене теж запитали «як ти?», я сказала «нічого». Вони продовжили: «ну так, в людей буває ще гірше, – поділилася психологиня і додала – На жаль, вони не знають, як правильно комунікувати з цим горем, з родинами, які втратили, з родинами, які очікують, з родинами, чиї рідні зникли безвісти». 

За словами Марії Петришин, люди часто вдаються до таких фраз не з байдужості, а через розгубленість: «Кожна людина, яка не мала цієї втрати, можливо, теж собі ставить питання: а як підійти? Хочеться якось правильно підійти, але не знає, як. І тоді, напевно, ставляться ті банальні питання – «як ти», і слова «тримайся» – просто через незнання». 

Що робити натомість в подібному випадку? «Завжди говорити те, що ти відчуваєш. От якщо ти нічого не відчуваєш, не треба штучно створювати фрази. Якщо ти бачиш, що тобі складно, краще помовчати, запитатися, чи можна обійняти, спитатися, чим я можу бути тобі корисним тощо», – порадила психологиня. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували