Разом із батьком, який працював тоді на «Ватрі» і мав неабиякий хист до техніки, із того, що було на господарстві, змайстрували тракторця. І він поїхав… 

Секрет ефективного фермерства 

Сьогодні, після 20 років нелегкого, але натхненного фермерства, Петро Литвин володіє машинно-тракторним парком, у якому найсучасніша сільськогосподарська техніка:  трактори і комбайни «Джон Дір», «Claas», «New Holland», сівалки і жатки найновіших можливостей, великовагові MANи для перевезення зерна.  А коли фірма «Адама» проводила на базі «Ігровицького» День поля, учасники були вражені потужністю достигаючих ріпаків: рослини були трохи не в людський ріст, а ваговитість стручків не залишала сумнівів у рекордності врожаю. «Сільський господар» тоді цікавився – ігровицькі поля видали ріпаку понад 6 тонн з гектара. 

Напередодні Дня фермера цього разу приїзд журналістів «Сільського господаря» в «Ігровицьке» мав конкретну мету: фермер Петро Литвин, маючи зараз в обробітку 300 гектарів, певний час освоює ще один «секрет» – точне землеробство, що, власне, й допомагає йому в ефективному фермерстві. 

Тут усе комп’ютеризоване 

…Поки територія, де цьогоріч будуть споруджені піднавіси для зберігання техніки, ще готується до початку будівельних робіт, підготовка потужного агрегату для підживлення кукурудзи і соняшника у з’єднанні з трактором «New Holland» відбувається в одному з ангарів. 

- Цей агрегат призначений для догляду за кукурудзою, соняшником і соєю. Власне, він виконує і функцію сівалки, а наявність на одній рамі комплексу багатоопераційних механізмів дозволяє застосовувати цю технологію для різних потреб у догляді за рослинами. – розповідає Петро Литвин. – Зараз монтуємо електрику. Тут усе комп’ютеризоване, підв’язане до кабелів на агрегаті. Ця система керувала сівалкою під час посіву кукурудзи та одночасного внесення KAS. Тепер монтуємо її для внесення рідких добрив. 

Петро Петрович впевнено демонструє дію аплікаторів, через які, кероване автоматикою точкове  живлення потрапляє конкретно під корінь рослини. Він це називає «ін’єкції в грунт». Ця технологія не пошкоджує кореневу систему, як це властиво механічній обробці, а потрапляє за призначенням. 

– Вносимо рідкі добрива стосовно кореневої системи зліва і справа на відстані 7 см, і коли рослина починає рости, це її спонукає розгалужувати корінь, – продовжує молодий господар. – Коренева система в такий спосіб розширюється і зміцнюється. При внесенні добрив безпосередньо в прикореневу зону корінь стає «лінивий» , а тут створюється потреба досягати живлення, особливо за стресових посушливих умов. 

… А технології – американські 

Ця американська технологія, керована супутником, працює в «Ігровицькому» безвідмовно. Петро Литвин ділиться ще одним «секретом»: глобальна рама-носій, на якій встановлена уся найсучасніша апаратура, яка задіюється через GPS, – «ще з періоду динозаврів», бо придбати новий комплекс було надто дорого. А комплектуючи поступово, крок за кроком, функція за функцією,  технологічні додатки, та ще вкладаючи власні напрацювання, досягли бажаного. Любо глянути, як заходить на площу засіву керований супутником для точної роботи 12-метрової ширини агрегат майже американського зразка… 

Важлива наявність на цьому унікальному агрегаті і так званих «розкривачів грунту». Річ у тім, що в «Ігровицькому» не застосовують традиційної оранки і не працюють «по нулю», а за методом вертикального обробітку. Тож, як пояснює Петро Петрович, «коли оці дроти входять у землю, вони внизу під час посіву ущільнюють насінину. А коли піднімаються, грунт зверху стає пористим, даючи простір природним бактеріям виконувати свою «роботу» на посівах кукурудзи, соняшнику, сої».  

За потреби усі технологічні функції задіюються одночасно. Помилки виключені: у тракторі є шість моніторів, за якими механізатор лише слідкує. Петро Петрович досконало знає всі процеси, сам їх запускає, вчить механізаторів, контролює. Щодо запасних частин найбільше співпрацює з компанією «Агротера», яка спеціалізується на американських технологіях. А в американців, вважає фермер Литвин, таки є чого навчитися. Хоча й зізнається, що повна комплектація «рами» в «Ігровицькому» тривала п’ять років. 

Утім, Петро Петрович стверджує, що все це – лише маленька складова точного землеробства, яке його цікавить в повному обсязі – як моніторинг комплексу робіт, аналіз результатів роботи на полі та відповідні рішення. 

До справжнього – крок за кроком 

- Два роки поступово застосовуємо «справжнє» точне землеробство, тож досвід ще невеликий. Почали з картографування на комбайни, –  розповідає. – Це дає можливість у реальному часі бачити врожайність з кожної ділянки поля. Через CB-моніторинг також у реальному часі  бачимо карту здоров’я полів. Супутник дає знімки, на яких видно, як розвиваються культури на різних частинах поля, де сильніше, де слабше. Стосовно цих карт і карт урожайності створюємо карту завдань, під’єднуємо до монітора. Це  дає можливість сіяти, проводити підживлення за певними точними нормами. Аналізуючи картину з супутника, бачимо, що є жирніші ділянки поля, є слабші. На жирніших сіємо з більшою густиною, на слабших – з меншою. Для прикладу, діапазон висіву кукурудзи коригується від 75 тисяч насінин на гектар до 85 тисяч. Можливості нашої техніки і технологічного устаткування дозволяють нам це зробити. На сильніших ділянках висіваємо більшу кількість насіння, на слабших меншу, щоб створити тим самим рівномірність поля. Тобто, щоб качан виростав великим і там, де хороша земля, і там, де гірша. 

Що тут скажеш? Вдався Петро Литвин своїм талантом до праці на землі. Праці творчої, зацікавленої. Буває за кордоном, щось запозичує, багато створює сам. Каже, що навіть нову закордонну техніку обслуговують власними знаннями і силами: 

- З механікою допомагає батько, а гідравліка і електрика – моє. Маємо власну діагностику, тож діагностуємо і все робимо на місці. Що спонукало? Коли почалася війна, купили великовагові машини для транспортування зерна. Техніка нова, за два дні треба бути на кордоні, а тут вискочила помилка в електриці. Зараз машини розумні. Знайти спеціаліста не вдалося, тож закачували рукави, вникали і зробили самі. Так навчилися. Важкі часи породжують сильних людей. 

Це дійсно так. Петро Литвин не приховує, що в точному землеробстві треба дуже багато інструментів, щоб отримати 100-відсотковий успіх, потрібні значні вкладення.  

Трактор без тракториста? 

- «Ігровицьке» – господарство невелике, – каже на прощання. – Трохи отримали картографування, трохи диференціювали посіви, починаємо складати пазл загальної картини. Думаю, з часом ми її складемо досконало. Але не все відразу. Роблю його не дуже швидко, тому  що я завжди на полі, при кожній операції. Кожну ділянку, кожен квадратний метр знаю. Точне землеробство – це світло в кінці тунелю швидше для великих господарств, які не можуть фізично охопити об’єми своїх масивів, а ця система дає таку можливість. Це – майбутнє. 

На кожному тракторі в «Ігровицькому» встановлені супутникові антени, які спрямовують техніку за визначеними напрямками і лініями з точною програмою завдань. Настільки, що механізатор уже не впливає на процеси. 

- Що ж робить?  

- Дивиться на монітори і гортає Тік Ток, – каже, щиро посміхаючись, фермер Петро Литвин, який мріяв на зорі свого фермерування  прославити рідну Ігровицю на всю Україну. І йому це вдалося. 

Ганна МАКУХ 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували