За його словами, пише agravery.com, наразі світ не має стратегічних резервів добрив, а найбільше від потенційного дефіциту можуть постраждати країни Африки та Південно-Східної Азії: «Стратегічних запасів добрив не існує. Найбільшим викликом стане ситуація в країнах Африки на південь від Сахари та Південно-Східної Азії, де зростання цін призведе до скорочення їх використання», - зазначив Грейндж. 

Експерт пов'язує ризики на ринку добрив насамперед із ситуацією на енергетичних ринках. За його словами, виробництво азотних добрив значною мірою залежить від природного газу, а подальше загострення конфліктів на Близькому Сході може призвести до подорожчання енергоносіїв і, відповідно, до зростання витрат на виробництво добрив.   

На думку аналітика, наслідки нинішньої ситуації не будуть миттєвими, однак можуть позначитися на світовому виробництві вже в наступних сезонах: «Поки що фермери мають певні запаси, але справжній вплив почне відчуватися після збору врожаю 2026 року. Це повільний процес, який може позначитися на обсягах виробництва приблизно через рік», - сказав він.  

Окрему увагу Грейндж звернув на переваги азотофіксуючих культур в умовах дорогих добрив. За його словами, соя та бобові менш залежні від азотних добрив порівняно із зерновими культурами: «Соя  використовує дуже обмежені обсяги азотних добрив. Саме тому вона може отримати певні переваги в умовах дефіциту або високих цін на азот», — пояснив аналітик.  

На його думку, вже найближчими місяцями аграрний сектор стежитиме за тим, чи вплине подорожчання добрив на структуру посівів у різних регіонах світу. Особливу увагу ринок приділятиме країнам Південної Америки, а також Індії та Пакистану, де виробництво добрив значною мірою залежить від природного газу.  

Грейндж підсумував, що поряд із геополітичними ризиками, енергетичними ринками та погодним фактором ситуація з добривами може стати одним із головних драйверів світового аграрного ринку у 2026–2027 роках. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували