Вівчарство тепер – рідкість. У наших краях також. А цей чоловік залюбки культивує таку галузь. Та ще й надавши процесу особливого фольклорного смаку, означеного неймовірно привабливим колоритом. 

Так багато символіки в тому правічному обряді-дійстві. Юрій – «плугатар», «хлібороб». Ще – покровитель тваринництва. І ось у день свого патрона вівчар виводить отару на привілля, на простір. Заздалегідь чіпляє овечкам власноруч виготовлені дзвоники – щоб і гучно, і святково. Сам вдягає празниковий стрій. Густо-густо вишита сорочка – довга, мало не до колін, гаптований кептар, ремені, тайстра через плече (шкіряна торбина з тисненням). На ногах – гуцульські постоли. На голові – крисаня (повстяний капелюх). Однак, що найнесподіваніше – вихід свого вовняного сімейства ґазда супроводжує співом трембіти. Як у гуцульському краї. 

І це не лише данина спорідненості мальовничої місцини у Шманьківцях із краєвидами Гуцульщини: там і пагорби з соковитою пашею, і дзеркало ставу. Радше це через безмежне захоплення пана Захарчука гуцульськими традиціями, ремеслами, культурою, а ще – працелюбністю, талантом мешканців українських гір. Захоплення давнє-прадавнє – ще й через дружину, що родом із Буковини. Любить вівчар там бувати. Придбав виготовлену на його замовлення трембіту – роботи майстра з Верховини, що на Івано-Франківщині. 

Його півторасотенне вовняне сімейство раніше бувало й численнішим. Ті особини – всуціль каракулевої породи. І, хоча це означення має переклад із тюркської як «чорна троянда», вівці у фермера переважно коричневого та сірого окрасу. Щоразу ми направду зачаровуємося тією дивовижею, хоча відразу ж усвідомлюємо безмір докладеної праці. 

Та нині йдеться не про аграрні потуги як такі, а лише – про звичай, що символізує початок початків. Про весну, що вже настала вповні. Процес оновлення та нерозривний звʼязок у природі, коли флора плекає фауну й навпаки. Про відлік нового витка життєвого циклу, що триває й триватиме, доки дбайливі руки українського селянства трудитимуться на землі. Аби лиш нарешті запанував мир, про що спрагло заносимо палкі та щирі молитви до Неба. 

Анна БЛАЖЕНКО 
Чортків Сіtу 

Світлини Ореста ЛИЖЕЧКИ 
та Максима ОГОРОДНИКА 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували