Ідилія… Так можна було б подумати, якби не основне – війна! Жорстока, вперта, ненаситна. Вона надовго не дає забутися і на кожному кроці нагадує про себе: національними прапорами з чорними стрічками на місцевому цвинтарі, меморіальними дошками, уламками збитих шахедів. Один із них днями мало не вцілив у фігуру Матері Божої в Котюжинах. А кілька вантажних автомобілів аграрного підприємства «Славутич» тоді ж простояли в полі поблизу Тернополя, допоки тривала затяжна тривога. Більше доби чекали, аби розвантажитися, хоч до Тернополя десь 60 км. 

- Тому кожної принагідної хвилі дякуємо воїнам Збройних сил України за можливість мирно трудитися на землі, - наголошує керівник ТзОВ «Славутич» на Вишнівеччині Борислав Довгаль. 

За його словами, попри цьогорічні примхи погоди (приморозки, посуха), весна була затяжною, буряк та соняшник сходили довго, але посівні роботи завершили успішно. Посіяли приблизно 1500 га ярих культур - це ячмінь, жито, соняшник, кукурудза (на зерно і на силос), цукровий буряк… Такі культури в господарстві ворощують постійно, змінюючи лише площі посівів. 

Скажімо, цього року суттєво зменшили вирощування цукрового буряка. Причини банальні: минулого сезону він був хоч і не збитковим, проте малорентабельним. І якщо кожного року в «Славутичі» сіяли солодких коренів 100 і більше гектарів, цьогоріч змушені були зменшити десь до 70 га. 

- Слава Богу, все посіяли і все вже посходило, зараз проводимо догляд за посівами ріпаку, пшениці, ярого ячменю, буряків, кукурудзи, соняшнику… Працюємо за планом і сподіваємося, що буде хороший урожай, бо є непогані види. Одні рослини добре вийшли із зими, інші, хоч і з запізненням, дали хороші сходи навесні. Ми цього року із озимих нічого не пересівали, - похвалився Борислав Микитович. 

Він із задоволенням розповів, що пару днів тому пішов гарний дощик, випало десь 10-11 міліметрів вологи і все ожило. Справді, коли ми їхали в поле Березини у Котюжинах, де заготовляли жито на сінаж, то обабіч польової дороги рівними рядочками тягнулися сходи цукрового буряка та соняшнику, зелено-жовтими барвами вигравав густий ріпак. 

- Інсектицидну обробку озимого ріпаку проводимо уже вдруге, чи навіть втретє. Кропимо ріпак вночі, бо і самі маємо 150 вуликів, і люди в навколишніх селах тримають пасіки. В жодному разі не хочемо нашкодити комахам-трудівницям. «Славутич» завжди до цієї проблеми ставився дуже відповідально. Працюємо вже багато років, але жодних проблем з пасічниками не мали», - каже керівник аграрного підприємства. 

Оскільки обробіток посівів проводять уночі, їдемо в поле, де заготовляють жито на сінаж. Тут ситуацію контролює агроном Андрій Ладюк. За його словами, зі 100-гектарного лану планують зібрати приблизно 1,5 тис. тонн поживного корму для худоби. Хоча слово «контролювати» не зовсім доречне, адже досвідчені комбайнер Володимир Горошко і тракторист  Віталій Гой без підказок розуміються на аграрних процесах. Зрештою, як і тракторист Володимир Борейко, який згромаджує прив’яле жито на покоси. 

Борислав Микитович погоджується, що в «Славутичі» трудяться люди роботящі, відповідальні, дружні… 

- Це справжні універсали. Якщо потрібно, то підміняють один одного, допомагають, виручають, нема такого, аби хтось без поважної причини не вийшов на роботу. З певністю можу сказати: у «Славутичі» колектив дружній, роботящий, тут панує повне взаєморозуміння і підтримка. Окрім уже названих механізаторів, на цьогорічній посівній добре показали себе й Анатолій Душко, Руслан Крутенюк, Олександр Савич, Віталій Бойко, Іван Шевчук… 

Повертаючись до контори господарства, ми вели неквапну розмову про життя в селі та війну. І хоч вона продовжує завдавати серйозного удару по агропродовольчому сектору, основний висновок, за словами керівника, все ж оптимістичний - війна вже докорінно змінила настрої селян: від невизначеності та шоку на початку вторгнення - до прагматичної стійкості, віри у власні Збройні сили та перемогу над ворогом.  

Василь ТОМИН 

Світлини Ярослава СТАРЕПРАВА 

На світлинах: керівник ТзОВ «Славутич» на Вишнівеччині Борислав Довгаль; Володимир Горошко, Андрій Ладюк та Віталій Гой; Володимир Борейко згромаджує прив’яле жито на покоси. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували