Неповторні «джерсейки» 

Журналістська група «Сільського господаря» прибула на ферму «Дружби» в обідню пору, коли персонал саме готувався до обіднього доїння корів, і вони колоритним рівним рядом, одна за одною, по черзі заходили в доїльний зал. Тричі на добу – рано, в обід та ввечері – у  доїльному процесі задіяно понад 600 корів, а одночасно в доїльному залі можуть перебувати 28 голів, тому не дивно, що забір молока щоразу триває по кілька годин. Обслуговують цю процедуру позмінно два оператори і обліковець-технолог Тетяна Назарук, яка вимірює і контролює потік молока молокопроводами до холодильників. 

Свого часу, майже два роки тому, у «Сільському господарі» був репортаж із початкового етапу реконструкції тваринницького комплексу в Лозовій. Тоді під зведення великого восьмирядного приміщення для утримання корів закладали перший камінь, а директорка ТОВ «Дружба» Наталія Янкевич ділилася мріями як про значно кращі умови праці для тваринників, так і про високопродуктивне стадо «джерсейок», жирність молока яких сягає 6%. Між тим, від мрії до втілення треба було пройти нелегкий шлях. 

Технологічний здвиг 

Капітальна реконструкція тваринницького комплексу нашого підприємства стала можливою завдяки співпраці ТОВ «Дружба» з компанією «Агропросервіс», відомою своїми технологічними новаціями та сучасними підходами до ведення тваринництва, –  розповідає Наталя Володимирівна. – Реконструкція і нове будівництво, які стартували у травні 2024 року, в тому ж році були завершені, а приміщення повністю оснащені сучасним обладнанням німецького виробництва. Все облаштували: сучасні побутові кімнати окремо для працівників і працівниць, наповнені всім необхідним, офісне приміщення, благоустроєна територія. Труднощі виникли на етапі завезення поголів’я із Данії. З керуючим фермою Зіновієм Гоцком ми об’їздили кілька племінних данських господарств, вибрали найкращих нетелей. Транспортування живого товару значно ускладнили проблеми з логістикою в часі війни та несподіваний ветеринарний карантин. Прибувши з тривалої дороги  в Україну, нетелі масово почали ставати корівками, яких ще треба було навчити премудростей безприв’язного утримання. 

«Їхали в нікуди» 

Найважливіше для директорки агропідприємства Наталі Янкевич – люди, трудовий колектив. Технологічні зміни на виробництві та мобілізаційні справи воєнного часу викликали певні проблеми в кадровому питанні. Про потребу в працівниках на молочно-товарний комплекс розмістили оголошення в мережі Інстаграм, і це знайшло відгук у соціумі прифронтових областей, мешканці яких втрачають працю через воєнні дії та мріють про відносний спокій для своїх сімей. Тепер Лозова сповнена хвилюючих життєвих історій молодих людей, які переїхали з потенційно небезпечних територій у приміське село Лозова і працюють на фермі ТОВ «Дружба».  

Тетяна та Іван Назаруки – молоде подружжя з трьома дітьми, працюють на молочно-товарному комплексі від жовтня минулого року. Тетяна – обліковець-технолог, Іван – ветеринарний лікар. Жили і працювали в Запорізькій області на межі з Донеччиною, недалеко від Маріуполя. Там залишився їх дім і все попереднє життя. Виїжджали в 2022 році, коли їх рідні терени вже були окуповані. 

«Окупація відбулася за три дні, – розповідають, а Тетяна ледве стримує хвилювання. – На фільтраційному пункті у Василівці стояли в черзі півтори тижні. З собою взяли лише те, що змогли вмістити у багажник автомобіля: деякі речі та їжу для трьох діток. Їхали в нікуди. Зупинилися у знайомих на Дніпропетровщині, два роки працювали в агропідприємстві, поки й туди не наблизилася лінія фронту…».  

Оголошення в Інстаграмі про набір працівників на ТОВ «Дружба» підштовхнуло Івана та Тетяну до рішення про черговий переїзд, цього разу на Тернопільщину. ТОВ «Дружба» орендує для сім’ї приватний будинок, троє дітей відвідують місцеву школу, а Наталя Володимирівна не натішиться молодими, знаючими і дуже сумлінними фахіцями, які легко влилися у колектив. 

У Людмили Короткої із Сумщини, яка влаштувалася тут дояркою, – своя історія. Село, де живе її сім’я, за 60 кілометрів від кордону з росією, не окуповане, але через постійні дронові та ракетні атаки цивільним мешканцям перебувати там неможливо. У Лозову приїхала на попередню зустріч, сподобалися умови, люди. Поселилася у відомчому гуртожитку поряд, дуже задоволена, планує забрати сюди й родину.  

Олександр Боровик із Гуляйполя, тривалий час був в АТО, через стан здоров’я демобілізований. Працює на фермі в Лозовій різноробочим. 

Більше, як чверть століття 

Основу колективу складають, безумовно, працівники, які з Наталею Янкевич від початку заснування підприємства. Її права рука на виробництві – Зіновій Гоцко, керуючий фермою. Із ним ще в молоді роки працювали у місцевому колективному господарстві. У результаті реформ 90-х років колгосп трансформувався у ТОВ «Дружба».  

Вдалося зберегти як цілісний земельний масив, так і матеріально-технічну базу колишнього колективного господарства, а також висококваліфіковані кадри спеціалістів середньої ланки, – каже Наталя Володимирівна. – ТОВ «Дружба» з початку заснування було одним з небагатьох господарств на Тернопільщині, якому вдалося зберегти молочний напрямок сільгоспвиробництва.   

Наталі Янкевич довірили керівництво товариством у грудні 2002 року. Завдяки організаторським здібностям, ініціативності, добрим знанням сільськогосподарської справи, чуйному ставленню до людей Наталя Володимирівна зуміла втримати галузь тваринництва на гідному рівні. Фахова селекційно-племінна робота, нарощування поголів’я дійного стада, а тепер – реконструкція приміщень молочно-товарної ферми у співпраці з компанією «Агропродсервіс», відповідальні партнерські стосунки з молокопереробним підприємством – дають відповідний результат. 

Підприємство дбає про виробництво власних кормів для тваринництва, об’єднує в оренді майже тисячу гектарів угідь – земельні паї жителів сіл Лозова та Курники Байковецької громади та села Біла Білецької ТГ. І, без сумніву, сьогодні ТОВ «Дружба» лише на початку нового етапу зростання, адже у планах – продовження реконструкції приміщень молочно-товарного комплексу, розрахованого на 1200 фуражних корів джерсейської породи. 

Ганна МАКУХ 

Світлини Ярослава СТАРЕПРАВА 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували