«Ви пройшли крізь бурі і радощі, пам’ятаєте переломні моменти історії, та все ж зберегли у серці віру і незламний дух. Ваше життя – приклад мужності, гідності та невтомної праці», - зазначив він. 

В свої 100 років Петро Леонтійович пригадує в деталях найяскравіші моменти свого життя. Народився 26 лютого 1926 року в селі Шумляни Підгаєцького району в сім’і селянина. Вчився у польській, а потім і в радянській школі. Але український дух жив у його серці завжди. Під час Другої світової війни був вивезений у Німеччину, побував у американському полоні, потім став «спецконтингентом» у місті Норильськ. Проте віру в Україну не втрачав ні на мить. Був членом Конгресу Українських Націоналістів, членом Товариства політичних в’язнів і репресованих, учасником народного аматорського хору національно-патріотичної пісні «Заграва». 

За своє життя Петро Леонтійович бачив багато горя, але завжди боровся за те, щоб побачити щасливу долю свого народу.  
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували