Донька Галина стала вчителькою, син Степан присвятив себе лікарській справі. А ще пані Оля має четверо внуків та троє правнуків, які її дуже люблять. Своєму довголіттю завдячує генам по батьковій лінії, батько прожив майже 99 років, а його сестра померла на 101- му.  

Усе життя пані Оля присвятила праці, вихованню дітей та онуків, молитві. Після здобуття Незалежності України разом з чоловіком брала активну участь у відновленні та ремонті греко-католицького храму Христового Воскресіння у Збаражі. Вишила для церкви чимало рушників та скатертин. Любов до вишивки передала доньці та внучкам.  

Ще минулого року поралась на городі. Тепер сил вистачає лише на молитву і розмови з близькими та гостями. Як сьогодні, коли вона радо розповідала про своє непросте життя за різних влад, адже пережила і польську, і німецьку, і радянську, радо сприйняла українську.  

Довгожителька вистояла у воєнні роки Другої світової, на її вік випала ще й сучасна війна. Та вона завжди була оптимісткою, вірила у краще. І сьогодні молиться за рідних, за усіх українців, просить Бога, щоб дав їм добра, щастя і головне - миру. 

«Разом з отцем Омеляном, її донькою та внуками ми сьогодні молилися за те, щоб роки, які Господь вділить пані Олі, були добрими і світлими, затишними у колі близьких людей. Щоб світло її мудрої душі зцілювало серця тих, хто поряд, і несло своє життєдайне благословення наступним поколінням», - зазначив Роман Полікровський. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували