А було ще одне дійство, майже магічне - ферментація. Це коли капусту не просто солили - її клали в дубові бочки, перекладали яблуками, журавлиною, кропом. Зверху - гніт, важкий камінь, щоб сік виступив і вкрив усе з «головою». І бочка ставилася в льох, де темрява і прохолода робили свою справу. І починалося тихе, невидиме диво - капуста оживала. Бульбашки, легкий кислуватий дух, хрускіт, якого немає у свіжої. Вона не просто зберігалася - вона ставала іншою. Сильнішою. 

Квасили не тільки капусту. Буряк - цілим, щоб потім покласти у борщ. Огірки - в діжках, з дубовим листом і часником. Яблука мочені - окрема пісня. Гриби, кавуни, навіть гарбуз. Усе, що росло на землі, могло перезимувати в діжці, якщо знати, як із ним говорити. 

І от тепер наука дивиться на це все й каже: ваші пращури були розумніші, ніж ви думаєте. Бо ферментація - це не просто консервація. Це створення нового продукту, в якому корисного більше, ніж у вихідному. Молочнокислі бактерії, які живуть на поверхні овочів, роблять у бочці свою невидиму роботу. Вони перетворюють цукри на молочну кислоту - природний консервант, який убиває гнильні мікроби, але залишає живими всіх, хто корисний. І поки бочка стоїть у льоху, ці бактерії працюють, збагачуючи їжу тим, що ми тепер називаємо пробіотиками. 

А ще вони руйнують те, що заважає нам засвоювати корисне. У ферментованій капусті вітаміну С більше, ніж у свіжій, і він легше засвоюється. Залізо, цинк, магній - усе стає доступнішим для нашого тіла. І це не просто вітаміни. 

Коли ми їмо квашену капусту чи огірок із діжки, ми годуємо не себе. Ми годуємо наших маленьких внутрішніх помічників - кишкову мікробіоту. Ті самі бактерії, від яких залежить імунітет, настрій, навіть вага. Вони люблять ферментовану їжу. Вони на ній ростуть і міцнішають. А коли міцнішають вони - міцнішаємо ми. 

Сьогодні ми купуємо пробіотики в аптеці, в дорогих капсулах, із довгими інструкціями. А наші предки просто відкривали діжку й накладали в миску. Без інструкцій. Без реклами. Бо відчували - це дає силу. І тут немає романтизації минулого. Є тверезе знання: вони виживали завдяки тому, що вміли домовлятися з природою. А ми часто забуваємо, що найкращі ліки росли не в лабораторіях, а в городах і льохах. Тому, може, варто повчитися в предків? 

Не закликаємо міняти холодильник на діжку. Але раз на тиждень купити на базарі справжньої квашеної капусти, не пастеризованої, не стерилізованої, а живої - це повернути в раціон те, що тисячоліттями годувало наш рід. Бо ферментація - це коли їжа не просто зберігається. Вона оживає вдруге. І цю живу силу ми можемо прийняти в себе. Як колись приймали наші діди. 

Як і багато простих речей, воно працює не тому, що складна, а тому, що природна. І якщо придивитися, мудрість предків часто виявляється просто знанням, яке випередило науку на сотні років. 

(с) Карпатська Мудрість 

Карпатська Мудрість – це сторінка в соціальних мережах про мудрість природи, землю, рід і внутрішній лад. Про ясність думок, життя без поспіху й памʼять, що тримає. Природа тут - вчитель. Історія тут не минуле, а коріння і опора. І кожен, хто сюди заходить, знайде щось своє. 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували