Про це пише «Зелена газета» з посиланням на The Conversation. 

Як пояснюють фахівці, організм здатен адаптуватися до стабільного режиму сну й пробудження. Якщо людина лягає спати і прокидається приблизно в один і той самий час, мозок починає готуватися до пробудження заздалегідь. За певний час до запланованого підйому змінюється гормональний фон: знижується рівень мелатоніну, який відповідає за сон, і поступово підвищується рівень кортизолу, який у даному випадку відповідає за пробудження людини. 

Цей процес не є усвідомленим. Він відбувається автоматично, як частина циркадних ритмів – внутрішніх біологічних циклів, які регулюють сон, пильнування, температуру тіла й рівень енергії. Саме тому пробудження перед сигналом будильника не означає «особливу здатність», а радше свідчить про те, що організм звик до певного розкладу. 

Водночас фахівці звертають увагу: не завжди таке пробудження є ознакою якісного відпочинку. У деяких випадках воно може бути пов’язане з підвищеною напругою, тривогою та навіть очікуванням сигналу будильника. Якщо людина лягає спати з нав`язливою думкою «не проспати», нервова система може залишатися у стані пильності навіть під час сну, що призводить до поверхневого пробудження раніше, ніж заплановано. 

Психологи зазначають, що в умовах хронічного стресу або нестабільного режиму дня організм може прокидатися раніше не тому, що добре відновився, а тому, що не переходить у глибші фази сну. У такому випадку раннє пробудження може супроводжуватися відчуттям втоми, напруги та тривожності. 

Таким чином, пробудження за хвилину до будильника – це не містика і не випадковість, а результат тонкої взаємодії біологічних ритмів, звичок і психічного стану. Воно може бути ознакою стабільного режиму, але також може сигналізувати про перевантаження нервової системи. Як і в багатьох питаннях сну, вирішальним є не сам факт пробудження, а те, як людина почувається після нього. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували