Найбільшим торговельним партнером залишається Європейський Союз, однак його частка поступово зменшується: «ЄС залишається ключовим партнером, але експортна географія стає більш збалансованою. Якщо у 2024 році частка ЄС в агроекспорті становила 52,1%, то за підсумками 2025 року – вже 47,5%. Це означає, що зростає роль ринків Азії, Африки та Близького Сходу», – зазначив Висоцький для Укрінформу. 

Одним із факторів зміни структури експорту стало повернення до квотного режиму торгівлі з ЄС у червні 2025 року, який діє й цього року. За підсумками минулого року експорт агропродукції до Євросоюзу скоротився на 2,1 млрд дол. порівняно з 2024 роком. 

На динаміку впливають і ринкові фактори, такі як ціни та попит, зауважив Висоцький. Зокрема, валютна виручка на кукурудзу скоротилась на 40%, попри можливість експорту цієї культури до ЄС без квотних обмежень. 

Паралельно Україна збільшує свою присутність на ринках Близького Сходу, Північної Африки та Південно-Східної Азії. Серед ключових напрямків – Індія, Китай, Південна Корея, Індонезія, Бангладеш і В’єтнам, а також країни субсахарської Африки та Центральної Азії. Ці ринки мають іншу економіку поставок, ніж в ЄС, а саме м’якші вимоги, але більші коливання цін, пояснив заступник міністра. 

За регіональним розподілом агроекспорту України минулого року найбільші обсяги поставок припадали на ЄС – 10,7 млрд дол., на Близький Схід – 4,4 млрд дол., до країн Африки – 2,8 млрд дол. і в Південно-Східну Азію – 1,7 млрд дол. Найбільшими окремими ринками збуту залишаються Єгипет, Нідерланди, Італія, Іспанія, Польща та Туреччина. 

У січні 2026 року Україна експортувала 5 млн т агропромислової продукції, що на 0,8% менше, ніж у грудні минулого року. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували