«Жодної підтримки від держави. Дотація за утримання кози ‒ 2 тис. грн на рік. Це ‒ несерйозно, бо, наприклад, тюк сіна коштує 100 грн», ‒ наголосила вона для agrotimes.ua. 

Також, за словами Тетяни Карпенко, ветеринари неохоче їдуть на ферму, навіть коли їм платять пристойні кошти: «Бо коза ‒ складна тварина щодо лікування, специфічно реагує на антибіотики ‒ дуже чутлива тварина. Тож ветеринари бояться втратити репутацію, ‒ пояснила вона. ‒ Проблеми з осіменінням. Спробували штучне ‒ не вийшло. Закупили спермодозу преміальних цапів, але в нас не можуть її правильно ввести, щоб відбулося запліднення. Викликати фахівця від компанії ‒ дуже дорого, і він приїде до мінімум 100 кіз. Тобто для нас це не рентабельно». 

Бракує і специфічних ветпрепаратів для кіз ‒ навіть від укусів комах, які спричиняють дерматити: «У нас практично не готують ветеринарів чи зоотехніків для кіз, ‒ скаржиться Тетяна Карпенко. ‒ Ми беремо на практику випускників аграрних вишів, й вони на нашій фермі вперше мають справу з козою». 

Доставити цапів в Україну теж проблематично – дорого: «Щоб привезти чотирьох цапів, довелося кооперуватися з іншим господарством, яке везло овець, ‒ розповіла фермерка. ‒ Брати вітчизняних цапів не має сенсу ‒ вони не чистопородні: ніхто ж не досліджує їхній родовід. А від цапа залежить здоров’я стада, надої. Натомість за кордоном проводять конкурси на найкращих цапа й козу. І преміальна спермодоза цапа-переможця коштує дорого, за нею ‒ черга. Проте найкращих цапів дадуть своїм, а нам ‒ що лишилося». 

Як повідомлялося раніше, відсутність школи козівництва називають головною проблемою галузі в Україні. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували