Головні новиниЖиття громадЕкономікаЄвроінтеграціяЛюдиВійна
ІсторіяКонсультаціїПоради господарямВаше здоров'яРодинне перевеслоЦікавеВарто знати
Підписатися
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Передплатити
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
Передплатити
Місцеві вибори Коронавірус Новини Facebook Telegram

Сергій ДОБАЛЮК: «Ми будуємо громаду, в яку захочеться повернутися кожному захиснику»

Україна перетнула межу 2026 року. Для місцевого самоврядування це час не лише підбиття підсумків, а й іспит на витривалість. Поки фронт тримає ворога, тил має «засукати рукави» і створювати фундамент для життя після війни. Як у часи тотального дефіциту кадрів та енергетичних викликів Козівській громаді вдається нарощувати бюджет, залучати інвестиції та дбати про найвіддаленіші села? Про «економіку спротиву» та стратегію людяності говоримо з головою Козівської селищної ради Сергієм ДОБАЛЮКОМ.

Сергій ДОБАЛЮК: «Ми будуємо громаду, в яку захочеться повернутися кожному захиснику»

Україна перетнула межу 2026 року. Для місцевого самоврядування це час не лише підбиття підсумків, а й іспит на витривалість. Поки фронт тримає ворога, тил має «засукати рукави» і створювати фундамент для життя після війни. Як у часи тотального дефіциту кадрів та енергетичних викликів Козівській громаді вдається нарощувати бюджет, залучати інвестиції та дбати про найвіддаленіші села? Про «економіку спротиву» та стратегію людяності говоримо з головою Козівської селищної ради Сергієм ДОБАЛЮКОМ.

1 година тому Джерело:

Економіка виживання та бюджетний прорив 


– Пане Сергію, 2025 рік став для країни роком надзусиль. З яким настроєм Козівська громада розпочала новий, 2026-й? 


– Минулий рік був украй нелегким – це правда. Але він став і роком усвідомлення: ніхто не прийде і не розвʼяже наші проблеми за нас. Пріоритет був і залишається незмінним – підтримка Збройних сил України. Проте, щоби  отримати ресурс для фронту, ми мали змусити економіку громади працювати на повну потужність. Приємно, що за підсумками року маємо зростання дохідної частини. Виконання бюджету дало нам змогу не лише закривати соціальні потреби, а й активно допомагати війську. Ми провели масштабну ревізію земель у селах громади, що дало додаткові надходження. Це кошти, які перетворили на засоби радіоелектронної боротьби, безпілотники та системи супутникового зв’язку для наших частин. 


– Питання «дрони чи бруківка» часто стає причиною дискусій. Як ви знаходите цей баланс у Козові? 


– Ми знайшли свою формулу. Цьогоріч на пряму підтримку війська з бюджету виділили майже 3 мільйони  гривень. Це не враховуючи регулярних волонтерських поїздок, придбання автівок і допомоги сім’ям загиблих. Але водночас не маємо права зупиняти життя. Благоустрій – це не про «красу», це про функціональність. Ми ремонтуємо дороги місцевого значення, закуповуємо щебінь, підсипаємо шляхи у віддалених селах. Чому це важливо? Бо завтра до нас приїде релоковане підприємство, і перше, про що запитає інвестор – це логістика. Якщо ми не створимо робочі місця тепер, люди поїдуть за кордон, і повертати їх буде нікуди. Тому працюємо паралельно: все для фронту і все для майбутнього розвитку. 


Від енергонезалежності до європейських стандартів  


– Сьогодні база для будь-якої установи – це генератори. Проте Ви заявили про крок до справжньої енергонезалежності. Про що саме йдеться? 


– Генератори у нас є всюди: в освіті, медицині, культурі. Комунальні установи забезпечені потужними промисловими агрегатами. Але це лише «план Б». Наша мета на 2026 рік – власна генерація. Ми вже провели розрахунки і заклали у бюджет кошти на капітальний ремонт даху одного з корпусів Козівської районної лікарні з одночасним встановленням сонячних панелей. Це стратегічне рішення. Лікарня має працювати безперебійно за будь-яких умов, а економія на енергоносіях дасть змогу спрямувати вивільнені кошти на закупівлю медикаментів чи нового обладнання. 


– Ще одна актуальна тема – поводження з відходами. Ваша співпраця з Бережанами щодо сортування сміття – це вимога часу чи екологічна амбіція? 


– Це наш цивілізаційний вибір. Якщо ми йдемо в Європу, маємо навчитися сортувати сміття так, як це роблять там. Ми підписали меморандум із Бережанською громадою, де розташована найближча до нас сміттєпереробна лінія. Ми перейматимемо досвід громад, де вже стоять баки для роздільного збору, і вчитимемо людей цій культурі. Звісно, це виклик. Тарифи на вивезення сміття у нас не змінювалися з початку війни, хоча ціни на пальне та електрику зросли в рази. Маємо бути чесними: щоби  комунальна сфера працювала якісно, щоб у громаді було чисто і комфортно, необхідно докладати зусиль разом – і влада, і жителі. 


– Ви згадали про лікарню. Наскільки відомо, вона стала кластерною і отримала потужне підкріплення від міжнародних партнерів? 


– Так, Козівська районна лікарня – це наша гордість. Завдяки тісній співпраці з волонтером Тарасом Кадобним та німецькою благодійною організацією Johanniter Unfall-Hilfe Mission Siret, ми отримали допомогу, про яку раніше лише мріяли: карету швидкої допомоги, апарат ШВЛ, УЗД-діагностику, реабілітаційне обладнання. У нас працює сучасне реабілітаційне відділення та центр ментального здоров’я. Це критично важливо, адже наші захисники мають отримувати високоякісну допомогу вдома, у комфортних умовах, а не їздити за сотні кілометрів. 


Люди – головний капітал 


– Кадровий голод – головна проблема української економіки нині. Як ви боретеся за людей у Козові? 


– Це справді виклик. Брак кваліфікованих кадрів відчувається скрізь: від бізнесу до селищної ради. Щоби втримати молодь, маємо дати їм простір для самовираження. Не просто «робоче місце», а відчуття причетності до розбудови громади. Ми створюємо молодіжні простори, намагаємося чути кожного. Щодо бізнесу – ми з підприємцями та фермерами в одному човні. Вони – основні наповнювачі бюджету, і вони ж – перші помічники. На будь-який запит – допомагають технікою у господарстві, надають транспорт, коли ми їдемо з волонтерською допомогою на фронт. Це справжній конструктивний діалог, де бізнес підставляє плече громаді. 


– Козівська громада велика, села Конюхи та Бишки територіально віддалені. Чи не відчуваються вони на периферії уваги влади? 


– Моя позиція: у громаді немає «другорядних» населених пунктів. Я постійно роблю об’їзди, зустрічаюся зі старостами. Цього року ми виділили 5 мільйонів гривень суто на розвиток сіл, а на 2026-й плануємо збільшити цю цифру до 10 мільйонів. Ми інвестуємо в сільські школи, садки, облаштовуємо укриття. Навіть у найвіддаленішому селі – Конюхи – функціонує відділення стаціонарного догляду для літніх людей, куди ми спрямовуємо значні ресурси. Людина має відчувати турботу громади незалежно від того, де вона живе. 


– Повернення ветеранів – це тема, про яку треба думати вже сьогодні. Якою бачите Козову для Героїв? 


– Ми маємо бути готовими зустріти їх не лише квітами, а й реальною підтримкою. У нас діє програма «Ветеран». Поранені бійці отримують по 10 тисяч гривень, мобілізовані – по 3 тисячі, контрактники – по 5 тисяч. За 2025 рік ми виплатили за цією програмою 650 тисяч гривень. Але головне – це соціалізація. У 2026 році на базі Центру надання соціальних послуг плануємо створити сучасний Ветеранський простір. Це буде місце, де воїни зможуть поспілкуватися з однодумцями, відпочити з сім’ями, отримати консультацію. 


І, мабуть, найважливіший проєкт для мене як для голови – це завершення облаштування Алеї Героїв. Це наш борг пам’яті. Ми хочемо, щоби кожен, хто проходить повз, міг подивитися в очі нашим захисникам і подякувати за життя. Це найменше, що ми можемо зробити для тих, хто віддав за нас усе. Наша мета – перемога, але шлях до неї лежить через щоденну, виснажливу працю кожного на своєму місці. Козівська громада до цієї праці готова. 


Розмовляла Зоряна ДЕРКАЧ  
 

0
0
0
0


Реклама
Купуємо дорого землю: паї, городи.
Телефонуйте: (096) 261 31 28
Попри війну, українське сільське господарство демонструє дивовижну стійкість
Незважаючи на війну, північні та західні регіони України в 2025 році показали колосальні врожаї зернових культур. Деякі господарства отримали по 9-10 тонн озимої пшениці з гектара – це рекордні показники, що перевершують навіть довоєнні результати. Про це повідомив академік НААН Владислав Черчель під час вебінару Всеукраїнського конгресу фермерів.
4 хвилини тому
Підприємства АПК у 2025-му сплатили на 28 млрд грн (або +35,8%) податків більше, ніж торік
Лише переробна промисловість, а також гуртова й роздрібна торгівлі забезпечили понад 34 відсотки всіх податкових надходжень до зведеного бюджету України. Про це повідомила виконувачка обов’язків голови Державної податкової служби Леся Карнаух.
34 хвилини тому
Зима лютує – аграрії працюють
Українські сільгоспвиробники станом на 16 січня 2026 року намолотили 59,0 млн т зернових та зернобобових культур, продемонструвавши врожайність 53,0 ц/га. Такі дані Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства наведено у звіті щодо агрометеорологічних умов та стану посівів сільгоспкультур в Україні.
51 хвилина тому
Сергій ДОБАЛЮК: «Ми будуємо громаду, в яку захочеться повернутися кожному захиснику»
Україна перетнула межу 2026 року. Для місцевого самоврядування це час не лише підбиття підсумків, а й іспит на витривалість. Поки фронт тримає ворога, тил має «засукати рукави» і створювати фундамент для життя після війни. Як у часи тотального дефіциту кадрів та енергетичних викликів Козівській громаді вдається нарощувати бюджет, залучати інвестиції та дбати про найвіддаленіші села? Про «економіку спротиву» та стратегію людяності говоримо з головою Козівської селищної ради Сергієм ДОБАЛЮКОМ.
1 година тому
Суд анулював шлюб подружжя через… штучний інтелект
Суд у нідерландському місті Зволле визнав шлюб недійсним через порушення вимог Цивільного кодексу під час церемонії одруження. Причиною стало те, що ключова частина церемонії – промова реєстратора – була створена за допомогою штучного інтелекту і не містила обов’язкових формулювань, передбачених законом.
16 годин тому

Головне про коронавірус:
Останні матеріали
Більше статей


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Тернопіль, вул. В. Чорновола, 1А
+38 (067) 65-348-06
с[email protected]
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі: R40-04703.

Сільський Господар © 2023 - 2025
Політика конфіденційності
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі: R40-04703.