Сільський учитель музики, який створив легенду 

Майбутній композитор народився в багатодітній родині священника Дмитра Феофановича Леонтовича 13 грудня 1877 року у Вінницькій області. У 18 років, навчаючись у семінарії, молодий музикант почав записувати зразки подільського фольклору, які пізніше ляжуть в основу його власних композицій. Трохи пізніше Микола Леонтович працює з хором і оркестром семінарії вже як диригент.   

1904-го переїжджає з Поділля на Донбас в село Гришине (нинішній Покровськ), де влаштувався викладачем співу та музики у місцевій залізничній школі. Згодом засновує тут музичну школу. Його проукраїнська діяльність привернула увагу поліції, і в 1908 році Леонтович змушений був повернутися на Поділля, в місто Тульчин, де викладав музику і спів у Тульчинському єпархіальному жіночому училищі для дочок сільських священників. 

Історія «Щедрика» 

В основу «Щедрика» покладено текст народної української щедрівки. Це ще дохристиянська пісня, яку виконували навесні, в березні («Щедрик, щедрик, щедрівочка – прилетіла ластівочка ...), коли, згідно з давнім календарем, наставав Новий рік. 

Вперше цей музичний твір виконав хор Київського університету в 1916 році, де Микола Леонтович працював у музичному відділі Київського обласного комітету та у Всеукраїнському комітеті мистецтв і очолив створений державний оркестр. Виконання твору принесло великий успіх. Імʼя Леонтовича стало відомим у музичних колах і серед широкої публіки. 

«Щедрик» належить до тих музичних творінь, над якими Микола Леонтович працював майже все життя. Перша редакція була написана в 1901–1902, друга  – в 1906–1908, третя – в 1914, четверта – в 1916, і, нарешті, пʼята – в 1919 році.  

Цього ж року «Щедрик» вперше прозвучав за кордоном. Це сталося на премʼєрному концерті гастролей Української республіканської капели (часи УНР), які 1919 року почалися з Праги. Перший концерт відбувся 11 травня в Національному театрі Праги. А 5 жовтня 1921 року «Щедрика» було репрезентовано на концерті в Карнегі-холі в Нью-Йорку. 

За пʼять з половиною років (1919–1924) в Європі та за океаном колектив дав концерти в майже 20 країнах світу – Чехословаччині, Австрії, Швейцарії, Франції, Бельгії, Нідерландах, Великобританії, Німеччині, Польщі, Іспанії, США, Мексиці, Аргентині, Уругваї, Бразилії, Канаді, Кубі. Виступи капели охопили в цих країнах майже 200 міст, понад 200 концертних залів. 

Світовим хітом «Щедрик» став уже після загибелі автора (Леонтовича застрелив співробітник ЧК – ред.). 

1936 року американець із українським корінням Пітер Вільховський, який працював на радіо NBC, записав англійську версію слів «Щедрика» – «Carol of the Bells». Під цією назвою мелодія українського «Щедрика» стала всесвітньо відомою. 

Нині «Щедрик» звучить у низці мультфільмів, серіалів і фільмів – «Один вдома», «Один вдома 2: Загублений у Нью-Йорку», «Санта Клаус», «Міцний горішок 2», «Гаррі Поттер», «Південний парк», «Маппет Шоу», «Сімпсони», «Гріффіни». 

«Щедрик» і Донбас 

Історики сходяться на думці, що принаймні другу версію «Щедрика» композитор міг написати, працюючи в селі Гришине (нинішній Покровськ). Микола Дмитрович працював тут із 1904 по 1908. Це збігається з роками роботи над другою редакцією «Щедрика». 

2018 року в Покровську встановили памʼятник автору популярного твору, а в 2019 відбулася репрезентація великого проєкту «Культурний простір «Щедрик-парк». У приміщенні колишнього залізничного училища, в якому викладав Леонтович, планували створити музей композитора, але повномасштабний наступ російського ворога не дав реалізувати цей задум. 

Щорічно на творіння українського автора музиканти всього світу роблять кавери та знімають кліпи. Можна бути впевненим, що «Щедрик» буде популярним ще дуже довго. 

Підготувала Ірина ВОЗНА 

На світлині – Микола Леонтович із дружиною і донькою. 
 
  
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували