Агробізнес у 2026-му: між викликами та успіхами

Український аграрний сектор майже чотири роки працює в надзвичайно складних умовах: повномасштабна війна, непередбачуваний клімат і дедалі гостріший брак робочої сили. Проте саме він залишається одним із небагатьох сегментів національної економіки, що не просто виживає, а продовжує успішно функціонувати, формуючи вагому частку експорту й валютних надходжень до країни.

Про основні тренди, що формують галузь, розповідає для ukragroconsult.com Олександр Дмитрієв, керівник бізнесу Corteva Agriscience в Україні.

Війна як базова умова
Попри російські удари по енергетиці та інфраструктурі, аграрії адаптувалися та продовжують працювати у вкрай нестабільних умовах. І хоча території, наближені до фронту, постійно функціонують в умовах форс-мажору, більшість країни демонструє відносну операційну стабільність.

Кліматичні гойдалки: стратегічний ризик
Суттєвої невизначеності та відповідно ризиків для фермера додають кліматичні виклики. Сценарії змінюються швидше, ніж адаптується агрономія. Сезон 2025‑го це лише підтвердив: затяжна весна з пізніми приморозками змінилася відносно неспекотним літом і такою вологою осінню, якої країна не бачила роками. Для фермерів це означає: планування дедалі частіше відбувається за декількома сценаріями, які щотижнево можуть переглядатися на релевантність.
У таких умовах технології перестають бути перевагою і стають страховкою. Попит на сучасні засоби захисту рослин і високопродуктивне гібридне насіння зростає щороку. Українські фермери дедалі частіше обирають практики, які зменшують кліматичний ризик, спираючись на інновації міжнародної сільськогосподарської компанії Corteva Agriscience. Саме завдяки таким рішенням аграрії можуть не лише захищати урожай, а й планувати виробництво з більшою впевненістю, навіть у складних і непередбачуваних умовах.

Людський фактор: дефіцит, що зростатиме
Якщо мінливі погодні умови переводять роботу аграріїв у режим безперервної адаптації, то ринок праці несе фундаментальні виклики. Згідно з опитуванням Держстату, на початку IV кварталу 2025 року понад 20 % компаній називає брак кадрів обмежувальним чинником для розвитку. І близько чверті опитаних представників сільськогосподарських підприємств очікує скорочення кількості працівників уже до кінця року.
Відповідно у 2026 році проблема кадрів може стояти ще гостріше. Автоматизація здатна пом’якшити дефіцит, але не компенсувати його. Тому пошук працівників усіх спеціальностей - від сезонних робітників до вузькокваліфікованих фахівців - стане для аграріїв одним із головних стратегічних завдань.

Європейська інтеграція: вимоги, що визначатимуть інвестиції
На горизонті в українських аграріїв ще одна зміна. Процес переговорів щодо вступу України до ЄС, який активізувався у 2025 році, означає, що 2026‑й може стати роком важливих регуляторних кроків.
Українським агровиробникам доведеться адаптуватися до посилених вимог щодо застосування засобів захисту рослин, контролю мікотоксинів, сталості та простежуваності продукції, що потребуватиме інвестицій у сушіння, лабораторії, цифрові системи та моніторинг викидів. Інтеграція відбуватиметься на політизованому тлі: Україну з нижчою собівартістю та подекуди вищою продуктивністю вже не перший рік публічно критикують фермерські групи певних країн Європи. Тож рух, імовірно, буде через квоти, технічні вимоги та перехідні режими, але Україна може позиціонувати себе як лідер продовольчої стійкості ЄС, завдання, у реалізації якого українським фермерам допомагають великі міжнародні компанії.