Щоразу, приїжджаючи до Тернополя, подружжя навідується до обласної клінічної лікарні, пише Суспільне. Тут у травні цього року відкрили нове відділення реабілітації. Його збудували за гроші благодійного фонду: «Ця тематика для нас дуже важлива. Хочемо допомоги Україні з реабілітацією ветеранів, створити такі умови, щоб вони могли відновитися і почуватися повноцінно в суспільстві. Ми розуміємо потреби хлопців, які повертаються з фронту. А вони постійно зростають. У цих стінах відбувається відновлення життя і це нас мотивує робити для них ще більше», - розповідає Патриція Шморгун-Гаврилишин. 

Зараз поруч із реабілітаційним центром готують територію під будівництво ще одного корпусу. Наступного року тут планують відкрити також Центр ментального здоров’я, розповідає Джон Шморгун: «Я теж ветеран. Служив у військово-морському флоті, був пілотом. Я бачив велику нагальну потребу реабілітації наслідків В’єтнаму, Афганістану, Іраку. Фізичне оздоровлення - це одне, а ментальне - інша велика проблема в Америці (і самогубства, і депресія, і так далі). Ми не хочемо бачити схоже повторення в Україні, тому започаткували новий проєкт будівництва Центрів ментального оздоровлення. І в Тернополі зокрема. Загальний бюджет проєкту - 4,7 мільйона. «MoveUkraine» забезпечує майже половину цього бюджету. Очікуємо фінішу десь на початок наступного року». 

Джон і Патриція мають українське коріння, тому якийсь час, з перервами, жили в Україні та вели тут власний бізнес. Коли почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, долучилися до реалізації благодійних проєктів. На Тернопільщині допомогли з фінансуванням та обладнанням модульного реабілітаційного центру в Заліщиках, відкрили прихисток для переселенців із дітьми у селищі Коропець. Соціальні проєкти реалізували також на Київщині, Львівщині, Харківщині, Полтавщині та  Івано-Франківщині, де зараз проживає подружжя. 

Вони разом майже 40 років. Познайомились у Швейцарії, де Джон мав зустрітися з її батьком – економістом, меценатом і вихідцем з Коропця на Тернопільщині Богданом Гаврилишиним. Мати попросила Патрицію допомогти військовому з поселенням. Жінка згадує: «Вона до мене каже, «Туся, у нас є український військовий майор»… Ну, я думаю, що то якийсь старенький українець. А вона каже: «Слухай, він буде у нас ночувати, то покажи йому, де наше шале». І так все почалося»… 

Незабаром пара одружилася. У них народилися двоє синів та донька. Діти живуть за кордоном. Патриція і Джон, попри війну, залишаються в Україні і продовжують допомагати, бо, як кажуть самі, вважають себе частинкою цієї нації. Адже прабабуся і прадідусь Патриції родом з Тернопільщини. А Джонова мати народилася в селі поблизу Слов’янська Донецької області.  

На запитання, яким бачать майбутнє України, Патриція відповіла: «Я завжди знала, що Україна була і залишається найбільш потужною за  потенціалом країною в Європі. Навіть не зважаючи на знищені війною території. Вона має людський фактор, абсолютно мотивований. Українці вчаться дуже швидко і роблять це краще за інших. Ми віримо в Україну і будемо допомагати надалі стільки, скільки потрібно - і зараз, і під час відбудови». 

Любов ГАДОМСЬКА 

Ірина ТЕРЛЮК
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували