Чому відзначаємо це свято щороку саме 23 серпня? Дату обрали не випадково – вона пов'язана з подіями серпня 1991 року, коли напередодні проголошення незалежності до сесійної зали Верховної Ради урочисто внесли синьо-жовтий стяг. Саме цей момент став символом відновлення української державності після десятиліть радянського панування. 

Кольори неба і стиглої пшениці, що уособлюють мир і добробут, ще з часів Київської Русі й козацької доби були поширеними в українській символіці. У ХІХ столітті синьо-жовті барви стали знаком українського національного руху. А у 1917 році, з проголошенням Української Народної Республіки, саме цей прапор був затверджений державним. 

Водночас у радянський період використання національного стяга було заборонене. Попри це, він залишався символом опору. Так, його таємно вивішували під час свят чи протестів. Однак все змінилося 24 липня 1990 року – тоді над Київською міською радою вперше офіційно підняли синьо-жовтий стяг. 

А вже 23 серпня 1991 року, після провалу серпневого путчу в москві, прапор внесли до сесійної зали Верховної Ради України. Наступного дня депутати ухвалили Акт проголошення незалежності нашої країни. 

Щороку у День Державного Прапора у всіх містах і селах країни урочисто підіймають синьо-жовтий стяг, проходять патріотичні акції, представники влади вітають українців з важливим святом. 

Начальник обласної військової адміністрації В'ячеслав Негода відзначив, що сьогодні цей прапор майорить на кожній нашій будівлі. Його кольори - на броні українських танків, у пікселі наших воїнів, на крилі бойового літака. Він - свобода над звільненою від окупанта землею і вогонь помсти на щиті полеглого воїна. 

Наш прапор знає і шанує весь світ. Це символ гідності, мужності та нескореності українського народу. Віримо, що синьо-жовтий стяг замайорить над усіма українськими територіями, які чекають на визволення, і це буде днем нашої спільної перемоги. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували