Саме такою людиною є Ірина Лемега – молода, надзвичайно талановита флористка, для якої квіти – не просто робота, а справжній сенс життя. 
Днями мені випала нагода познайомитися з Іриною, яка мешкає у мальовничому селі Петриків, що на околиці Тернополя. Тут, виховуючи двох чудових діток, вона встигає ще й дбати про свої ароматні «улюблениці» у теплицях. 

Народилася Ірина на півдні Тернопільщини, у затишних Монастириськах. З раннього дитинства вона обожнювала природу, захоплювалася квітами, спостерігала за їхнім ростом і старанно доглядала за ними. Хоча спершу дівчина й намагалася опанувати іншу професію, навіть вступила до Тернопільського національного педагогічного університету, любов до квітів взяла своє. 

«Разом із навчанням я пішла працювати у квітковий магазин, – розповідає Ірина з усмішкою. – Коли ж зрозуміла, що квіти цікавлять мене куди більше, ніж навчання, і усвідомивши, що здобувши професію, я тільки витрачу марно час, оскільки точно не працюватиму за спеціальністю, покинула навчання на третьому курсі». Це був сміливий крок, який довів: Ірина готова йти за покликом серця. 

Ірину завжди приваблювали квіти, яких немає ні у кого. Її оранжереї – це справжній калейдоскоп незвичайних відтінків і сортів, які годі й знайти у звичайних магазинах. Усе своє вміння – від створення витончених композицій до догляду за примхливими рослинами – вона здобула, працюючи у квітковому магазині. Згодом Ірина стала настільки успішною флористкою, що навіть проводила майстер-класи, навчаючи юних квіткарів секретів своєї майстерності. 

Переломним моментом став переїзд із чоловіком Олегом із Тернополя до Петрикова на початку пандемії COVID-19. Саме тоді, будучи в декретній відпустці з сином, Ірина зрозуміла: настав час рости і самій вирощувати унікальні сорти квітів. 

«Саме тоді я завагітніла сином, була в декретній відпустці, тож почала свої експерименти», – ділиться Ірина. Спочатку вона замовляла звичайні квіти на вітчизняних сайтах: кали, іриси, жоржини, айстри. Але незабаром її дослідницький дух повів далі – на закордонні сайти, де відкривалися зовсім незвичайні кольори та види. Так вона почала вирощувати не лише екзотичні квіти, а й різноманітну зелень, що стала ідеальною основою для її неповторних авторських букетів. 

Нині Ірина має дві сотки, засаджені квітами (без урахування багаторічників, як-от троянди), загалом понад пів сотні видів квітів у своїй колекції. Цікаво, що в її саду є навіть ділянка з різними сортами помідорів, включаючи чері, які Ірина іноді з дивовижною гармонією додає до своїх букетів! Вона також вирощує різні види сухоцвітів у незвичних для нас відтінках, а особливу любов має до ехінацеї. 

Тепер Ірина перебуває у декретній відпустці зі своєю другою дитиною – півторарічною донечкою Анютою. Проте квіти для неї – це не бізнес, а передусім захоплення і джерело енергетичного відновлення. Ірина дуже вдячна чоловікові Олегу, який, попри постійну роботу, завжди допомагає їй з «чоловічою» роботою в теплицях. Вона сподівається, що з часом, коли донечка підросте, зможе збільшити кількість квітів. До слова, для вирощування своїх квітів Ірина активно використовує агроволокно, яке, за її словами, чудово виправдалося. 

Коли Ірина створює букет, вона завжди запитує про вподобання, характер одержувача та нагоду свята, адже, на її думку, це має неабияке значення. Проте, як зізнається сама майстриня: «у переважній більшості це моя творчість, моє бачення і відчуття. Загалом ще не було випадків, аби людям мої букети не подобалися». І це не дивно, адже кожен її букет – це справжній витвір мистецтва, створений з любовʼю і глибоким розумінням квіткової гармонії. 

Наостанок попросила Ірину поділитися кількома порадами, як продовжити життя букету, особливо, якщо він подарований особливою людиною і хочеться, щоб він тішив око якомога довше. 

«Додавання цукру, горілки чи якісь інші лайфхаки з інтернету себе не виправдали, це не допомагає, – рішуче зазначає флористка. – З досвіду роботи у квітковому магазині скажу, що є спеціальна хімія, яка допоможе. Її продають і не надто дорого. А ще дуже важливо щодня змінювати воду у вазі і мити вазу всередині, а також правильно підрізати квіти: троянди – навскіс, гвоздику – рівно, гортензії – навхрест. А є такі рослини, що мають деревʼянисті стебла, як бузок, скажімо, їх потрібно на кілька секунд занурювати в окріп і ставити у велику кількість води. До слова, такий самий лайфхак може спрацювати і з трояндами, якщо вони привʼяли». 

Ірина Лемега – яскравий приклад того, як справжня пристрасть може стати справою всього життя, приносячи радість не лише тому, хто її створює, а й усім навколо. Її історія надихає і доводить: коли йдеш за своїм серцем, досягаєш неймовірних результатів! 

Зоряна ДЕРКАЧ 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували