Пан Михайло – наш земляк з Бережан. Випускник Львівського національного університету ім. І. Франка, де здобув кваліфікацію спеціаліста з міжнародних економічних відносин і перекладача. Цю високу дипломатичну посаду обіймає з 2018 року. Я передаю вітання від земляків і запитую чи давно Михайло Михайлович був у рідному місті, бо ж це просто: курсує бус за маршрутом «Копенгаген-Бережани».  

–  Останній раз у рідному місті я був у грудні, ще перед війною – каже пан Михайло. – Родинне обійстя там зігрівала моя мама – Галина Іванівна. Тепер ми тимчасово живемо тут усі разом. А вихідців із Бережан у Данії багато, є й друзі, які долучаються до допомоги Україні. 

– Деталізуйте, будь ласка, місію посольства у  налагодження співпраці між Україною та Данією… 

– Функція посольства полягає у будівництві  місточків між двома державами. Ми займаємося всім спектром наших відносин, спрямованих на розвиток політичних, економічних, комерційних, військових, наукових, культурних і громадських зв’язків з Данією. У цей воєнний час ми доносимо правду про події в Україні, про терористичну діяльність росармії, про те, чому нам важливо виграти цю війну, об’єднавшись зі всім світом проти зла. Cловом, ми тут для того, щоби стосунки України з Данією приносили користь обидвом країнам.

 
– На початку року агентство Bloomberg підрахувало, скільки зброї передали Україні різні держави з початку вторгнення рф – Данія на 14-му місці… 

– Ці дані вже застарілі. Данія за рівнем допомоги Україні на душу населення входить у   топ-5 країн світу. Лише сума військової допомоги за час активних бойових дій перевищила 2 млрд доларів. А в березні і травні данський уряд оголосив додаткове фінансування. У новому фонді допомоги Україні лише на військову допомогу закладено понад 3 млрд  доларів.  
За всю історію данського парламентаризму така одноголосна підтримка всіх політичних сил на допомогу Україні зафіксована вперше. У цьому заслуга не лише посольства, керівників держав, парламентарів та урядовців, а також завдяки міцним контактам на рівні пересічних людей. Велика вдячність данському народу, адже допомога – це гроші платників податків.  
Приємно, що Україну підтримують і наші співвітчизники, які вже тут обжилися. Завдяки спільним зусиллям ми змогли достукатися до сердець данців.   

– Ви є не тільки керівником дипустанови України в Данії, а й тим місточком, через який надходить допомога за конкретними запитами наших захисників. Що вдалося уже зробити?  

– Зв’язки з побратимами на фронті стимулюють до роботи 24 х 7. Президент України доручив багатьом посольствам взяти під патронат допомогу ЗСУ. Ми допомагаємо бригадам: «Лють», 21-й, 15-й та іншим.  
Ми постійно на зв’язку з Міністерством закордонних справ, де є гуманітарний штаб, бо ж пошуки донорів – також частина нашої діяльності.  Коли данці запитують, чи це не стомлює нас, бо обсяги роботи величезні, то ми пропонуємо, щоб вони подивилися новини з фронту. А своїм прикладом намагаємося спонукати людей доброї волі до праці, яка наближає перемогу України. 

– Нещодавно уряд Данії створив Фонд підтримки України на 2023 рік. Він буде доступним як для державного, так і для приватного секторів? 

– Спеціальний інвестфонд фінансуватиме проєкти із залученням найкращих данських технологій та інноваційних рішень і буде доступним для різних   секторів економіки.  
Фонд спрямований на потреби України щодо узгоджених зусиль Данії, які зосереджуватимуться на військовій, цивільній та комерційній підтримці  нинішнього  року. А на 2024–2027 роки зарезервовані кошти, які можуть сприяти покриттю витрат на заміну військової техніки. 
Навіть більше, на цей рік виділено понад 1,5 млрд доларів на відбудову України. Данія взяла під патронат Миколаївщину. І вже почалася  реалізація задуманого із суми майже 70 млн євро.  

– В яких пріоритетних галузях Ви бачите застосування данських технологій? 

– Данія високорозвинена країна, яка має багато технологічних рішень: вони дуже ефективні у сфері відновлюваної енергетики, виробництва біогазу, будматеріалів. Є багато рішень для ІТ, очищення води, відновлення комунального господарства, а також оборонні технології. В Данії є багато компаній, які спеціалізуються на будівництві і переробці будматеріалів, є такі, що виробляють напівфабрикати нових будинків. У цьому плані Україна матиме величезну потребу, оскільки війна зруйнувала багато міст. Тож ми прагнемо залучити данський бізнес на відновлення України.  

– До війни в Україні було представлено 300 компаній Данії і жодна з них не згорнула своїх інвестицій в Україні через війну. А як почувається український бізнес у Данії? 

– Тут ми, на жаль, відстаємо. Тому намагаємося допомогти українським товарам вийти на данський ринок. У нас уже є певні успішні кейси. Другий етап корелюється з відбудовою – це створення спільних виробництв на території України.  

– У данських супермаркетах можна побачити українське вино й деякі продукти харчування. Чи допомагає посольство виводити українську продукцію на тамтешній ринок? 

– Виведення українських товарів на полички  данських супермаркетів є нашим великим досягненням. Я вдячний керівництву данської мережі компанії Coop Danmark, яка увійшла в цей проєкт. Вона є провідним роздрібним продавцем споживчих товарів у Данії і має понад 1100 супермаркетів. Для українського бізнесу партнерство з Coop – це перемога, адже частка компанії в загальному обсязі товарообігу підприємств роздрібної торгівлі Данії оцінюється у 38%.  Ми почали з українського вина «Шабо». Данці уже ласують нашими сирами, соняшниковою олією, супами швидкого приготування, замороженими ягодами та пивом з позначкою Made in Ukraine. До речі, вони цікавляться нашим борошном. Однак зацікавленим підприємцям слід мати на увазі, що данські замовники передусім вимагають, аби постачальник був стабільним і довгостроковим.  

– З 2018 року запрацювала Координаційна рада Асоціації українців Данії, яка об’єднала нашу діаспору і увійшла до Світового конгресу українців. Які її здобутки?  

– Асоціація дуже активна. Її члени доносять данцям правду про воєнну агресію рашистів. Міністерство культури Данії виділило нам гарне приміщення у центрі Копенгагена для Українського дому. Символічно, що першою в Українському домі представили виставку сучасного мистецтва «Музи не мовчать», до якої увійшло понад сто картин, скульптур та відеоарту, створеного з початку повномасштабної війни понад пʼятдесятьма художниками з усієї України.  
Завдяки волонтерській ініціативі місцевої активістки Анни Волощенко та її колег з АУД  Королівська бібліотека Данії поповнилася двома тисячами українських книжок, які розповсюдять серед громадських бібліотек. Після вимушеного прибуття до Данії значної кількості українців ще активніше запрацювали українські суботні школи. 
Цьогоріч на сцені Королівського театру Копенгагена, за ініціативи Посольства України в Данії з Фундацією Першої леді України та за підтримки Міністерства оборони України, відбулися  благодійні Українські вечори. Один із концертів Національного президентського оркестру відвідала Королева Данії Маргрете ІІ та її сестра – Принцеса Данська Бенедикт. З оркестром виступали провідні українські зірки оперної сцени.  

– Данія стала популярною серед студентів Бережанського агроінституту, які тут проходять стажування… 

– Юні бережанці проходять тут практику в агропідприємствах, на місцевих фермах, а коли залишаються, то стають активними членами громади, здобувають досвід, який стає в пригоді і Україні. 

 
– Що найбільше бентежить вихідців з України, окрім війни? 

– Найбільше все таки гуртуємося і спілкуємося навколо питань допомоги Україні. У нас є благодійна волонтерська організація «Збережи Україну», утворення якої у 2014 році стало реакцією української діаспори та жителів Данії на події, що відбувалися на Mайдані, в Криму та на Сході України. Починали вони з медичних і гуманітарних вантажів для підтримки вимушених переселенців і військових, що постраждали внаслідок війни. А з часом їхня діяльність організації переросла в системну допомогу саме в ті регіони, де вона вкрай необхідна.  
Крім того, українців цікавлять питання, що  стосуються консульської допомоги, оформлення закордонного паспорта. Є запити на нотаріальні дії, для представлення інтересів вдома. 

 
– Як би Ви хотіли назвати одну з вулиць чи площ Копенгагена пов’язаною з Україною?  

– На одній із перших протестних акцій перед посольством росії, один із лідерів запропонував поміняти назву вулиці перед російським посольством на вулицю України. На жаль, міські політики не знайшли в собі сміливості здійснити такий символічний крок. Але ми не опускаємо рук і все ще сподіваємося, що у Копенгагені буде або площа, або вулиця з назвою «Україна». 

– Філософ Френсіс Фукуяма стверджує, що є «фундаментальне питання для кожного суспільства – як стати Данією?». Автор мав на увазі, звичайно, не реальну країну, а уявне суспільство, яке є заможним, демократичним, безпечним, добре керованим, з низьким рівнем корупції. То як же Україні стати Данією?  

– Поняття «країна цивілізованого світу» – це розвинута економіка, багата культура, високий рівень життя, де панує верховенство права, тобто країни, де, як мовиться, «один закон для всіх». 
Я переконаний, що у недалекій перспективі наша країна здобуде перемогу і неодмінно стане щасливою нацією. Ми збудуємо свою державу, в основі якої домінуватимуть: довіра, безпека, багатство, свобода і сильне громадянське суспільство.  

Людмила ОСТРОВСЬКА, 
наша спеціальна кореспондентка 
Копенгаген (Данія) 
 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували