На Великдень хочеться подарувати щасливу посмішку ближньому, зігріти любовʼю і милосердям бідну сироту, теплом нашого серця витерти гірку сльозу самотньої бабусі. Бо Великдень завітав на рідну землю, щоб ми раділи, любили одне одного, щоб відкривали наші серця для Воскреслого Ісуса Христа. 

Великодньою радістю хочу привітати нескорених українських воїнів, які кожного дня своїм мужнім подвигом наближають перемогу. Вірю, що до них також завітає Великдень, що навіть в окопах, на передовій, вони скуштують свяченої паски, відчують тепло і затишок рідної домівки. А ми будемо молитися за всіх захисників на Великодній Літургії.  

Силою любові Ісус Христос воскрес! Яка мальовнича і барвиста цими днями Великодня Україна, наше писанкове Тернопілля, що заквітчалося барвистими візерунками писанок, першими квітами, прибраними парками і затишними оселями! Наш край освячений материнськими молитвами, чудовими веснянками та гаївками, щедрими Божими дарами. Які величні Великодні богослужіння! У спільній молитві душа немов підноситься до небес, сповнюється щастям. Божий храм увесь осяяний людським теплом і духовними піснями, святими іконами, вишитими рушниками, пахощами кадила і весняних квітів. Так урочисто і святково лунає з дитинства знайоме «Христос воскрес!». І діти немов ангелятка сяють ніжними усмішками. 

Довкола церкви літні люди і малеча обдаровують одні одних Великодніми писанками, святкове піднесення сповнює серця вірян. А в кошичках дивовижно пахнуть апетитна  паска, ковбаска, яєчко... Світло великодніх свічок зігріває душі, народжуючи в них любов, віру, надію на духовне оновлення, на щастя кожного з нас, на мир і перемогу України. У променях ранкового сонця сяють чарівними кольорами веселки українські вишиванки, людські посмішки, вишивані великодні рушнички, барвисті писанки, сяє рідне Тернопілля. Священники освячують і благословляють усі дари у наших кошичках, всіх людей, аби  Великдень провести в родинному колі, щоб у Господній благодаті проживали багато літ... 

Поділімося Великодньою радістю з рідними і близькими, хворими і нужденними, дітьми-сиротами і тими людьми, які постраждали від жахливої війни та змушені були покинути рідні домівки. Нехай  Великоднє тепло завітає до наших воїнів на передовій, які в полоні чи пропали безвісти, в усі куточки української землі. 

Михайло МИХАЙЛИНИН, 
спеціальний кореспондент газети «Сільський господар» на Бережанщині 

На світлині автора – Дмитрик Старко із села Потутори на Бережанщині з Великодньою паскою. 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували