В «Агроленді» в найширшому вимірі акумульовано історію культури і побуту Тернопільщини ХІХ – початку ХХ століття – періоду національного утвердження українства. Дух національної ідентичності тут у всьому: від численних музейних локацій до сучасної атмосфери ресторації «Велика миска», де лише колекції настінних мисників налічують понад  1500 декорованих українськими орнаментами тарілок, зібраних з усіх регіонів України. «Це культурний простір, створений компанією «Агропродсервіс», в якому поєднано економіку, українську національну історію, просвітництво та духовність», – сказав, вітаючи представницьке зібрання, директор ПАП «Агропродсервіс» Іван Карачка. 

Учасники семінару – керівники громад області, начальники та працівники відділів культури сільських, селищних та міських рад, очільники та представники органів державної влади та місцевого самоврядування. За інформацією організаторів, мета заходу в «Агроленді» – продемонструвати, що сьогодні культура є не лише дзеркалом історичної пам’яті, а й важливим елементом національної безпеки. Адже російська агресія спрямована не тільки на фізичне знищення України, а й на руйнування її культурної ідентичності. На цьому наголосили у своїх виступах до учасників семінару голова Тернопільської обласної ради Богдан Бутковський та заступник начальника Тернопільської обласної військової адміністрації Павло Журба. 

Директорка департаменту культури та туризму ОВА Світлана Байталюк у презентації «Нематеріальні культурні скарби Тернопілля» акцентувала, що наразі в Національному переліку елементів культурної спадщини від Тернопільщини є два елементи – Борщівська народна вишивка та обряд «Засівання з конем у селі Вістря на Монастирищині». Відповідно, в обласному переліку, окрім вищеназваних, задокументовано ще чотири: традиційні весільні обряди в Борщівській територіальній громаді, традиції приготування та споживання гречаних вареників із сирною начинкою на Кременеччині і киселиці в лемківській спільноті Тернопільщини, виконання стрілецьких пісень на Бережанщині. На особливостях документування  нематеріальної спадщини наголошував заслужений діяч мистецтв України Микола Шкрібляк. 

Сюрпризом семінару стала презентація «Кривулі» –  лемківської жіночої нагрудної прикраси, яку буквально днями включено до переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Тернопільщини. «На одному із фестивалів лемківської культури я побачив на показі одягу від відомого голлівудського модельєра, лемка Вільяма Джули чудову прикрасу, – сказав директор Тернопільського методцентру народної творчості, депутат Тернопільської облради Володимир Вермінський. –  Виявилось, що це кривулька. Керівництво Всеукраїнського товариства «Лемківщина» та музей лемківської культури «Лемківське село» стали ініціаторами подання технології виготовлення та ношення цієї унікальної прикраси для включення її до  переліку елементів нематеріальної культурної спадщини області, і це зроблено». 

Окрасою заходу стали дефіле «Борщівська народна вишивка – спадок поколінь» і «Танець з кривулею» у виконанні студентів Теребовлянського фахового коледжу культури і мистецтв, виступ юної бандуристки Олени Гаврилюк, сімейного дуету Лілії та Соломії Бабич з Бережан, народного аматорського ансамблю народної музики зі Зборова, народного аматорського гурту «Настасівські музики» з Великоберезовицької громади. 

Екскурсія «Агролендом», проведена директоркою етнопарку Зоряною Заяць та етнологинею Марією Луцькою, стала особливо змістовною. Учасники відвідали локації «Тартак», «Лемківська світлиця», «Виставка старовинних вишитих картин», стилізовані старовинні обійстя «Опілля», «Галичина», «Поділля» та «Волинь», а також «живі» локації рідкісних порід корів, свійських тварин та птиці. На завершальному етапі дегустували кременецькі гречані вареники та лемківську киселицю – страви, які є частиною нематеріальної культурної спадщини Тернопілля. 

Ганна МАКУХ 

Світлини Ярослава СТАРЕПРАВА 
 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували