Головні новиниЖиття громадЕкономікаЄвроінтеграціяЛюдиВійна
ІсторіяКонсультаціїПоради господарямВаше здоров'яРодинне перевеслоЦікавеВарто знати
Підписатися
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Передплатити
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
Передплатити
Місцеві вибори Коронавірус Новини Facebook Telegram

Волонтерський проєкт «Файна сітка» об’єднав у Тернополі українців з різних регіонів

З початком повномасштабного вторгнення ми, українці, згуртувалися, показавши ворогу, що наш запал, патріотизм і волелюбність – нікому і нізащо не здолати. Навіть ті, хто змушені були покинути рідні домівки, втікаючи від ворожих обстрілів, оселившись у спокійніших і мирних містах, самовіддано працюють задля допомоги незламним ЗСУ.

Волонтерський проєкт «Файна сітка» об’єднав у Тернополі українців з різних регіонів

З початком повномасштабного вторгнення ми, українці, згуртувалися, показавши ворогу, що наш запал, патріотизм і волелюбність – нікому і нізащо не здолати. Навіть ті, хто змушені були покинути рідні домівки, втікаючи від ворожих обстрілів, оселившись у спокійніших і мирних містах, самовіддано працюють задля допомоги незламним ЗСУ.

2 роки тому Джерело:

Наприклад, у Тернополі в підвальному приміщенні Навчально-наукового інституту медико-біологічних проблем медуніверситету, діє волонтерський осередок «Файна сітка». Його організували волонтерки-переселенки, і залучають до доброчинної справи студентів, викладачів, працівників університету та всіх небайдужих тернополян. Гуртом плетуть маскувальні сітки для військових на фронт. Робота кипить цілодобово, волонтери працюють у кілька змін. 


Ми поспілкувалися зі співорганізаторкою «Файної сітки» Анастасією Донченко, щоби дізнатися, як усе почалося. 


«Родом я із Донецької області. У 2014 році через вторгнення агресора моїй родині довелося переїхати у Запорізьку область. Однак, із початком повномасштабної війни ми знову змушені були покинути домівку, рятуючи дітей від ворожих куль», – розповідає волонтерка. 


Чоловік Анастасії – військовий, нині боронить країну від агресора. У родині зростають троє доньок: 7, 10 і 19 років. Спочатку на кілька місяців Настя із доньками поїхали за кордон, але не змогли там залишитися і вирішили повернутися в Україну. Обрали Тернопіль. Жінка каже, що жодного разу не пошкодували про своє рішення. 


Якось Настя побачила оголошення про те, що у міській школі №4 плетуть маскувальні сітки для військових, і вирішила долучитися. Випадково познайомилася із п’ятьма іншими жінками-переселенками, вони здружилися і стали спільно плести сітки у школі. Анастасія пригадує, що тоді вони не знали ані техніки плетіння, ані того, як підбирати правильні кольори. Вчилися цій справі «з нуля», дивилися відеоуроки, спілкувалися з військовими... 


«Згодом нам запропонували плести сітки у приміщенні Навчально-наукового інституту медико-біологічних проблем. Тут масштаб робіт в рази збільшився і нам вдається закривати набагато більше потреб військових», – поділилася Анастасія. 


Коли ми завітали до «Файної сітки», були приємно вражені. Тут кипіла робота. Доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології Олена Покришко провела екскурсію та познайомила нас із волонтерами-однодумцями. 


«Коли дівчата звернулися до ректора нашого вишу Михайла Корди, він радо відгукнувся. Надав не тільки приміщення для плетіння сіток і «кікімор», а й 3 стійки, які значно полегшують роботу. Тішуся, що до цього волонтерського руху активно долучаються наші студенти. Коли оголошують повітряну тривогу, всі спускаються у це підвальне приміщення і, якщо у цей час немає практичного заняття, працюють, не гаючи часу. Зазначу, що дівчата з «Файної сітки» не відмовили жодному студенту, у кого батько воює на фронті і потрібна та чи інша сітка, – розповіла Олена Володимирівна. – А ще у нас є команда неймовірних дівчат, яким вже за 60 років. Це чудові, позитивні тернополянки, які щодня трудяться в ранкову зміну». 


Під час перебування в осередку, звернули увагу, що на стояках були розвішені різноманітні сітки, і волонтери застосовували різні техніки плетіння та кольори для кожної з них. Виявляється, перед тим, як братися за роботу, дівчата завше телефонують військовим, аби  дізнатися більше про умови, в яких ті перебувають, та  підібрати якнайкраще маскування. 


В осередку, окрім маскувальних сіток, реалізуються й інші волонтерські акції. Там виготовляють окопні свічки та вʼяжуть теплі шкарпетки для воїнів.  


Для того, щоби стати волонтером, не потрібні ані великі статки, ані знайомства – лише чисте серце, роботящі руки і віра в перемогу. 

 
Зоряна ДЕРКАЧ 
 

0
0
0
0


Реклама
Купуємо дорого землю: паї, городи.
Телефонуйте: (096) 261 31 28
Як зрозуміти, що капуста підходить для квашення: 4 головні ознаки
Багато українців зараз ферментують овочі. Але навіть найретельніше приготована квашена капуста вийде несмачною, якщо підібрати неправильні качани. Лише певні плоди дійсно підходять для приготування такої страви. Як же правильно вибрати капусту для квашення ще на етапі покупки.
8 годин тому
У Скалаті закріпився петанк і «Залізні воїни»
Останнім часом традиційна французька гра в кулі петанк щораз голосніше заявляє про себе і в Україні, і на Тернопіллі. По-перше, він є доступним видом спорту, який використовують для психологічного та фізичного відновлення військових і ветеранів. Гра не потребує надмірних фізичних навантажень, тому ним легко можуть займатися бійці після поранень, контузій чи ампутацій.
8 годин тому
Ви ще встигаєте посадити смородину: найкращий час – до кінця жовтня
Висаджувати смородину восени радять і фахівці Держпродспоживслужби. Оптимальна вологість ґрунту та помірна температура сприяють швидкому укоріненню саджанців до настання морозів. Про це повідомляє Головне управління Держпродспоживслужби в області.
9 годин тому
«Невідомі. Людмила Фоя»: прем’єра історичного фільму в Тернополі
Днями у культурно-мистецькому центрі «Світлиця» ТНПУ ім. В. Гнатюка в рамках кіномарафону #синьожовтастрічка відбулася прем’єра першої серії історичного циклу «Невідомі. Людмила Фоя» від продакшену документального кіно «Сектор Правди», повідомляє ГО «Тернопільська кінокомісія».
9 годин тому
Частка українських яблук на полицях магазинів зросла за 10 років з 40 до 80 відсотків
Імпортні яблука з полиць витіснили агрокомпанії, які вклали кошти в інтенсивні сади, професійне обладнання та великі сховища. Тепер садівники придивляються до груш: у 2026 році цей ринок на 80–90 відсотків тримається на імпорті, як колись було з ринком яблук.
9 годин тому

Головне про коронавірус:
Останні матеріали
Більше статей


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Тернопіль, вул. В. Чорновола, 1А
+38 (067) 65-348-06
с[email protected]
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі: R40-04703.

Сільський Господар © 2023 - 2025
Політика конфіденційності
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі: R40-04703.