Людиноненависницький режим ворожої системи, яка панувала тоді в Західній Україні, не залишили хлопця байдужим. Він вступає в ОУН, стає районним провідником. Польська влада, підозрюючи Івана та його товаришів у «антидержавній діяльності», пильно стежила за патріотами. Особливо репресії посилилися під час навчання у Бережанській педагогічній школі. Через загрозу арешту хлопець кидає навчання і переходить до боротьби в умовах підпілля. 

У 1942 році Іван Шанайда стає провідником обласної ОУН, а після загибелі друга і соратника Юліана Гуляка очолює крайову ОУН Подільського краю. До слова, Подільський край – це тогочасні Тернопільська і Кам’янець-Подільська області.  

Через тривале перебування в підземеллі стан його здоров’я погіршився, йому паралізувало ноги. Іванові допомагала дружина Юстина – дочка січового стрільця, учасника боїв на Лисоні Петра Погорілого. Однак життя мужнього борця за волю України закінчилося трагічно. Чекісти оточили криївку і запропонували Іванові та Юстині здатися, гарантували життя. Однак патріоти вже давно перестали вірити московитам та обрали добровільну смерть. Досі невідомо де знаходяться їхні тіла. 

Долею Івана Шанайди і його соратників зацікавився краєзнавець, активіст громадської організації «Меморіал» ім. В. Стуса Степан Федорів, який 20 років досліджує історію національно-визвольної боротьби краю. Він дослідив хоч короткий, але героїчний шлях патріота, зібрав матеріали про нього. За власний кошт оплатив вартість меморіальної дошки: «У цьому будинку народився і проживав Шанайда Іван Андрійович (1915-46), провідник ОУН Подільського краю (1945-46). У квітні 1945 р. тут відбулася нарада за участю Головного командира УПА Р. Шухевича (1907-1950), члена проводу ОУН В. Кука (1913-2007) та І. Шанайди». 

Під час відкриття меморіальної дошки Степан Федорів висловив жаль, що ми втратили час, коли ще жили очевидці тих героїчних подій і почали все вивчати, коли їх залишилося вже дуже мало: «Але те, що можливо, треба сьогодні надолужити, щоб передати нащадкам», – зазначив Степан Федорів. 

«Іван Шанайда і його дружина Юстина виросли на тих традиціях одвічної боротьби українців, зокрема галицьких, за нашу свободу. За нашу державу», – виголосив під час відкриття меморіальної дошки український історик, краєзнавець, журналіст, кандидат історичних наук Петро Гуцал. 

Принаймні цей відтинок героїчної спадщини тепер не соромно передавати нащадкам. 

Антон ГРИЦИШИН, 
голова обласної організації «Меморіал» ім. В. Стуса 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували