Директор мистецького ліцею «Київська дитяча Академія мистецтв» ім. М. І. Чембержі», народний артист України, а донедавна  професор  Київського  університету ім. Бориса Грінченка Олег  Марцинківський  не приховує задоволення від натхненності та креативності вихованців і викладачів ліцею.  

– Ми пишаємося талановитими дітьми – майбутнім України. Незважаючи на повітряну тривогу під час підготовки до концерту та очікування відбою, виступи  юних артистів  були нарівні з професіоналами.  Вважаю, що мистецтво неабияк важливе нині, оскільки завдяки йому ми документалізуємо настрої сьогоднішньої доби, вписуємо свою сторінку у велику історію України. Минулоріч у свято Збройних сил України наша академічна родина зібрала численну кількість наборів першої необхідності для українських воїнів. Талановиті діти власноруч виготовили декоративні обереги, привітальні листівки, в які вклали  слова побажання здоров’я та мужності,  а головне – щасливого повернення додому з перемогою. Тоді частина сюрпризів поїхала до військових із волонтеркою, народною артисткою України, композиторкою Лесею Горовою та «Арт-десантом» на Запорізький напрямок. А величезну кількість подарунків, зібраних нашими вихованцями, «Нова пошта» безоплатно доправила  до наших захисників, які тримають фронт на Донецькому напрямку.  Силами ліцею ми проводили  благодійний ярмарок,  зібрали майже сто тисяч гривень і придбали дрони для військових. 

 
Олег Марцинківський  – співак, композитор і музикант, у творчому доробку якого світова та українська класика, понад 150 народних пісень, кобзарські думи, балади, сучасні пісні, майже  400  власних творів. Серед наукових праць  –  рекомендації  педагогам із вокалу, методика  навчання сольного співу у вищій школі та інші. Митець – один із небагатьох в Україні пише музику для дітей. Твори майстра  включені до методичного посібника «Пізнай Україну», рекомендованого Міністерством освіти України для вивчення у суботніх і недільних школах українцями зарубіжжя. Майже 10 років  пан Олег був  музичним керівником і головою журі  Міжнародного конкурсу-фестивалю дитячої та юнацької творчості «Усі ми діти твої, Україно!».  

Ми зустрілися з Олегом Марцинківським як давні друзі, бо стартом кар’єри  співака був Тернопіль. Він любить і шанує найкращого в світі тернопільського  слухача і глядача, адже тривалий час працював у нашому місті зі знаменитим і улюбленим багатьма колективом «Медобори».   

 
– Тепер чомусь взагалі з ефіру забрали співаків, а натомість групи виконують незрозумілі речі малограмотною мовою. Теперішні пісні не завжди можна повторити, співати  гуртом, як було колись… Тепер це чомусь називають «неформат», – ділиться  професор  вокального співу. 

Його пісенна творчість особлива. 

– Коли пишу пісню, одночасно звучить і мелодія, і слова до неї туляться. Я навіть не можу просто повторити слова, я мушу їх співати. Поки не закінчу пісню, ні за що не беруся. І тоді твір стає  зліпком  душевного стану на момент її створення. 

Особливі зміст і звучання його композиції «Вставай, Україно!». 

– Це  твір, розрахований на велелюддя майданів, площ. Фестивальний твір – ми ж виховуємо українців мистецтвом. Там є слова: «Спитай себе, допоки ти ховатись будеш від своїх проблем? Іди сміливо до мети і наближай майбутнє кожним днем!». Війна з московитами нас докорінно змінила. Ми пройшли вишкіл на зрілість, готовність стояти в одному строю із захисниками України до перемоги. І хоча не всі нині поділяють концертну діяльність, все ж вона допомагає  відходити від  стресу, реінкарнуватися після  обстрілів столиці та інших міст, перезавантажитися на наступний день. А головне – вірити, що завтра настане. Бо тепер такий світ, що невідомо куди долетять снаряди і чи всі ракети зіб’є наша доблесна ППО. А організовуючи благодійні мистецькі  заходи, ми не тільки можемо кошти зібрати для потреб ЗСУ, подарувати дітям із окупованих територій надію на повернення додому, а й, виставляючи  в соціальних мережах  наші твори,  виступи, пісні,  нагадати світові, що ми є, ми талановиті, незборимі. 

 
– Серед державних відзнак і нагород ви маєте і особливу – народний знак шани  «Честь і слава Тернопільщини»… 

– Так, – тепліють очі мого співбесідника. – Я з гордістю його ношу на свята і  кажу, що це відзнака Тернопілля, де починалася моя творча кар’єра. Тернопільщина залишилася в моєму серці назавжди. У моєму робочому портфелі лежить  пісня на слова Володимира Вихруща «Мелодія землі». Я хотів би її словами  передати  вітання всім українцям світу: «А земля, неначе рідна мати, від тривог і болю захистить». Тож любімо свою землю –  це основа наша, фундамент. Нині ми мусимо її вибороти у ворога. 

Людмила ОСТРОВСЬКА 

               
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували