– Вадиме Андрійовичу, передусім дозвольте привітати Вас із заслуженою нагородою. Це, очевидно, результат Вашої плідної роботи на благо країни… 

– Для нас усіх приємно, що Шумську громаду помітили на рівні Києва. Та відразу зазначу, що ця нагорода всієї команди і соціально активних жителів краю. Адже навіть під час війни Шумщина розвивається й ефективно залучає інвестиції Міжнародних програм, підвищуючи тим самим спроможність громади. 

– Минулий рік видався непростим для держави. З чим довелося зіткнутися вашій громаді? 

 
– Ми докладали максимум зусиль, аби функціонували всі інституції. Як би не було важко, багато напрямів вдалося стабілізувати і розвинути. Наприклад, якби ми не вклали ресурси та велику працю у медичну галузь, то про розвиток первинної і вторинної ланок медицини можна було б забути. А нині в усіх відділеннях лікарні, а також амбулаторії завершені ремонти, є відповідне медобладнання. На початку точилися розмови, щоб у громаді залишити лише первинну медицину, мовляв, лікарня не є рентабельною. Однак, сьогодні вона одна з кращих в області. Цьогоріч плануємо облаштувати ще й бактеріологічну лабораторію.  

У комунальній галузі ще донедавна накопичувалися борги. Ми замінили низку критично важливих комунікацій, а це кілометри труб.  
І звісно, стан доріг... Ще до війни планували зробити державну дорогу через Шумськ на Острог. Але з початком повномасштабного вторгнення це стало не на часі. Та завдяки  співфінансуванню Тернопільської ОВА, Служби автомобільних доріг і громади вдалося здійснити хоча б ямковий ремонт.  

Зрештою, нині у нашій громаді немає другорядних питань, адже за кожним із них стоять люди.  

– Аби громада розвивалася, потрібен бюджет, а відповідно робочі місця і податки. Як налагоджуєте співпрацю з бізнесом?  

– Навіть у Біблії написано: «За все відповідає срібло». Тобто, якщо ми хочемо щось зробити, треба мати фінансовий ресурс. Тому ще у 2021 році  почали пошук джерел збільшення бюджету, якого катастрофічно бракувало. Уже згадуване комунальне підприємство мало 3,5 мільйона гривень боргів, була чимала заборгованість із виплати зарплатні освітянам. Тож взяли курс на збільшення робочих місць, ефективне управління землями громади. Розпочали продавати право оренди земельних ділянок через аукціони. Це створило конкуренцію між аграріями, а вартість оренди зросла майже утричі. Окрім того, провели інвентаризацію земельних ділянок. Це дало свій результат. Уже 2022 року ми отримали додатково 30 мільйонів гривень, а це майже третина бюджету Шумської громади(!).  

Хоча залучити інвестиції у нашу громаду не просто, оскільки у нас немає залізничного сполучення. І тим не менше, нам вдалося відновити інвестиції у Шумський маслозавод, на якому створено 70 робочих місць. На заводі випускають натуральну продукцію, без домішків пальмової олії. Цьогоріч плануємо  розширити потужності заводу і створити ще 100 робочих місць.  

Важливо, що за час війни на території громади не закрилося жодне велике підприємство. Тільки минулоріч у нас зареєструвалися понад 80 нових малих підприємців. 

Аби поповнити інвестиційний портфель, залучаємо гранти понад десять міжнародних програм. У межах співпраці з USAID DOBRE створили цікавий простір для центру культури й дозвілля. Для цього реформували колишній будинок культури, створивши на тому місці чотири гарні споруди для підприємницької діяльності, майже 300 тисяч гривень за оренду надійде у місцевий бюджет. Одне із тих приміщень орендує ветеран війни, який займається реалізацією екологічно чистих міндобрив і насіння. Інший підприємець також виграв грант на відкриття кав’ярні. Один із тих будиночків ми залишили для представників мистецтва. Я й не здогадувався, що на Шумщині є стільки художників, письменників, поетів. Разом із цими творчими людьми розпочали популяризувати громаду через нашу історію, культуру. 

У межах співробітництва з ООН створили сенсорну кімнату, інклюзивно-ресурсний центр для дітей із особливими потребами. За підтримки проєкту USAID «Розбудова стійкої системи громадського здоров’я» на території Шумської лікарні облаштували простір «Час на себе». За сприяння USAID DOBRE у публічній бібліотеці заснували молодіжний простір «SHUM.OK». Там проводить свої зібрання наша активна молодіжна рада. Провели реорганізацію краєзнавчого музею у Шумську, який став майданчиком для громадського простору «Діалог для поколінь». За міжнародні кошти (Програма USAID DOBRE) вдалося облаштувати міський парк. Завдяки співпраці з німецькими партнерами, а також із допомогою народного артиста України Андрія Ількова і його дружини Наталії підсилили музичними інструментами Шумську школу мистецтв.  

– Третій рік ворог плюндрує нашу землю. Чимало мужніх хлопців із вашої громади захищають країну. Як громада допомагає військовим та їхнім сім’ям?  

– У 2023 році 12% бюджету громади, а це 12 мільйонів гривень, ми скерували на підтримку військових. Як ви знаєте, ПДФО з місцевих бюджетів автоматично передають у держбюджет для підтримки ЗСУ.  Майже на кожній сесії направляємо кошти на підтримку військових частин та оборонних цілей. А це ще шість мільйонів гривень у 2024 році.  

Активно співпрацюємо з благодійними організаціями, підтримуємо сім’ї загиблих, полонених, зниклих безвісти військових.   

– Чи діють на Шумщині волонтерські організації? 

– Нині у нас активно діє громадська організація «Схід і Захід єдині», яку створили ще за часів АТО. Навіть важко назвати кількість автомобілів, які вони разом із добродійниками доставили на Схід. Після повномасштабного вторгнення рашистів волонтерські осередки створили практично у кожному селі. Приємно, що вони не конкурують між собою, а дружно співпрацюють задля спільної перемоги над ворогом. 

– Нині особливо гостро постає питання оптимізації навчальних закладів…  

– У нашій громаді працює 22 заклади загальної середньої освіти, де навчаються 2420 учнів. У 17-ти школах створені ще й дошкільні групи, окремо діють два дитячі садки. Водночас діти мають змогу безплатно навчатися у школі мистецтв, ДЮШС, гуртках Центру позашкільної освіти, а також у Міжшкільному ресурсному центрі, де навчають авто- та швейній справі.  

Загалом на реалізацію освітнього процесу йде понад 60% коштів бюджету. Одна сільська школа на рік потребує приблизно шість мільйонів гривень. Та найбільшою проблемою в освіті є не брак фінансування, а демографічна криза. У громаді з початку повномасштабного вторгнення мінус 450 учнів... За таких умов прагнемо надавати дітям якісну освіту, забезпечили 100-відсотковий доїзд учнів із віддалених сіл. Для цього  купили два нових автобуси, цьогоріч плануємо докупити ще два.  

І важливо, що при оптимізації шкіл нам вдалося працевлаштувати майже 100% людей.  

– Пане голово, яку мету ставите перед собою і командою на цей рік?  

– Пріоритетом, як і попередніми роками, є підтримка Збройних сил України. Серед невідкладних завдань – розвиток економіки краю. Не менш важливими є питання екології, інфраструктури, освіти й медицини, соцзахисту і комунального господарства. Хочемо зробити акцент на розвитку туризму, адже ще до війни ми розробили відповідну програму.   

 
– Вадиме Андрійовичу, усі ми з нетерпінням чекаємо омріяної перемоги України. Чи думали Ви, що зробите цього дня передусім? 

– Це буде неймовірна радість, коли закінчиться війна справедливим миром. Однак, переконаний, що того дня передусім ми повинні згадати усіх, хто віддав за незалежність своє життя. Маємо подякувати усім військовим за те, що завдяки їхнім титанічним зусиллям дожили до перемоги. І, певна річ, подякувати Богу за Україну. 

– Щиро вдячна за розмову. 

Зоряна ДЕРКАЧ 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували