Замість заробітків – власна справа 

«До одруження Назар часто їздив на заробітки до Польщі, і я свого часу спробувала заробітчанського хліба. Чотири роки тому ми одружилися, і невдовзі я завагітніла. Як відомо, розлука не на користь молодій сім’ї, тому вирішили, що житимемо і працюватимемо у рідному селі на власній землі», – розповіла Оля. 

За фахом жінка – еколог, обожнює працювати на землі, експериментувати. Подружжя має власний город і вирішило, що замість звичних картоплі, огірків, помідорів вирощуватимуть щось цікаве й екзотичне. Вони багато читали, цікавилися і, зрештою, натрапили на батат, яким смакували лише будучи в Європі. 

«Мені подобався його смак, готувала з нього різні страви. Але й не підозрювала, що цю екзотику можна вирощувати на власному городі. В інтернеті знайшли фермерів із Дніпропетровщини, які організовували онлайн-школу з вирощування батату. Ми пройшли навчання і надзвичайно загорілися ідеєю. Придбали посадковий матеріал і самі виростили розсаду. Спершу для вирощування батату використали одну сотку городу. Уявлення не мали, чи вийде, але вірили одне в одного», – розповідає Оля. 

Того ж року Палагнюки зібрали гарний урожай і вирішили розпочати сімейний бізнес. Наступного року вже посадили батат на значно більшій території, створили екоферму  Ecobatat, завели сторінки в соцмережах, через які й збувають екзотичний коренеплід. 

Смачний, корисний і екзотичний 

Жінка каже, що спершу односельці були доволі скептично налаштовані. Тому, щоб ознайомити їх із екзотикою, спершу батат роздавали всім охочим. 

«А ще самі багато його їли, експериментували з різноманітними рецептами, якими теж ділилися в соцмережах. Уже згодом почали продавати. Серед постійних покупців – не тільки односельці, а й підписники з усієї країни», – продовжує Оля. 

У перекладі з англійської батат – це солодка картопля. Однак, він набагато корисніший за традиційний український коренеплід, оскільки містить значно менше крохмалю. Сорти з білою м’якоттю можна використовувати як альтернативу картоплі, особливо для людей із цукровим діабетом. У бататі багато вітаміну C, вітамінів групи B, клітковини. У фіолетовому бататі містяться антоціани, які, за словами вчених, можуть запобігти розвитку ракових клітин. А ще він корисний для людей із порушенням зору. 

Оля додає, що батат цінний ще й тим, що його можна готувати не лише як гарнір, а й використовувати для приготування кондитерських виробів. Фіолетовий батат чудово виглядає в десертах, а оранжевий – найсолодший, додає стравам неперевершеного смаку. 

Не терпить холоду! 

Фермери запевняють: попри стереотипи, батат і картопля – це різні коренеплоди. Картопля належить до родини пасльонових, а батат – до родини в’юнких. Його садять не бульбами, а розсадою. 

«Є спеціальні маточні коренеплоди, які ми відбираємо з найурожайніших кущів. Закладаємо їх на пророщування у березні-квітні (можна в ящики з землею або в теплиці). Батат не терпить холодних температур, проростає за температури 22 градуси і вище, залежно від сорту. Потім розсаду зрізаємо і садимо у ґрунт просто неба. Починаємо зазвичай у кінці травня – на початку червня, садимо в заздалегідь підготовлені грядки, які вкриваємо плівкою. Робимо отвори на відстані 30–35 см, а між рядами – один метр. Обов’язковий полив! Без цього батат не вродить. У нас крапельний полив. Садимо лише ростки,  без коріння. Завдяки цьому батат росте добре, має правильну форму, чудовий смак і товарний вигляд. Ранні сорти достигають до кінця серпня, найпізніші – до середини жовтня. Додамо, що під час вирощування ми не використовуємо жодних хімікатів», – діляться Палагнюки. 

Цього року фермери виростили понад 20 сортів батату на 20 сотках землі, наступного року планують збільшити площу. Щоразу тестують нові сорти, бо цікаво, як вони приживуться в нашому кліматі. З 20 соток фермери збирають приблизно три тонни екзотичного коренеплоду. Третина йде на продаж, решту – пошкоджену шкідниками або дрібну – залишають для власних потреб. Не дуже пошкоджений батат продають за нижчою ціною та й самі смакують. 

Цього року подружжя фермерів виграло грант на суму 100 тис. грн за програмою SEED від Глобального договору ООН в Україні, яка допомагає розвитку малих агробізнесів і реалізації найкращих бізнес-ідей в агросфері. За ці кошти Палагнюки купили обладнання для переробки пошкоджених коренеплодів у борошно та пастилу. А ще створили  гайд (покрокову інструкцію) «Як виростити батат», яку дарують своїм клієнтам. 

Сім’я Ольги та Назара Палагнюків – приклад молодих українських фермерів, які на власному прикладі показують, що найкраще працювати вдома, на своїй землі. 

Зоряна ДЕРКАЧ 
 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували