На цю тему в agrotimes.ua розмірковує головний агроном групи компаній «Агрейн» Тарас Корнієнко. За його словами, ціни на дизельне пальне за останні 2 місяці зросли на третину: «Зростання цін на пальне дійсно є одним із ключових факторів, що впливають на собівартість весняно-польових робіт. Водночас загальний вплив на посівну кампанію є помірним і частково компенсується завчасним формуванням паливних запасів. Зокрема, ще до пікового підвищення цін було закуплено значну частину дизельного пального за більш вигідною вартістю. Це дозволило зафіксувати частину витрат і суттєво знизити ціновий тиск на виробничу собівартість у період активної фази польових робіт. 

Після зростання цін здійснювалися лише точкові дозакупівлі, необхідні для забезпечення безперервності технологічних операцій. Такий підхід дав змогу уникнути різких коливань витрат і зберегти стабільність виконання виробничих процесів. 

Паралельно в компанії впроваджуються заходи з підвищення ефективності використання пального. Йдеться про оптимізацію маршрутів і навантаження техніки, контроль витрат за допомогою систем моніторингу, своєчасне технічне обслуговування машинно-тракторного парку, а також поступове впровадження енергоощадних технологій обробітку ґрунту, які дозволяють зменшити кількість проходів техніки по полю. 

Якщо ціни на пальне залишаться високими надовго, це точно змусить переглянути підходи - але не в форматі «різко все змінити», а швидше через поступові, прагматичні рішення. Найменше хочеться чіпати сівозміну, бо це історія не про один сезон. Вона зав’язана на родючість ґрунтів, баланс культур і стабільність врожаю. Але певні коригування можливі - передусім із точки зору економіки вирощування та кількості проходів техніки по полю. 

Найшвидший ефект дає саме перегляд обробітку ґрунту. Чим менше проходів - тим менше пального. Тому логічно рухатися в бік мінімального чи смугового обробітку там, де це виправдано. Це не про «моду», а про цифри: менше операцій - менше витрат. 

Те саме стосується захисту рослин. Уже недостатньо просто «працювати за схемою» - важливо розуміти, де обробка справді потрібна, а де її можна уникнути або зробити точково. Тут допомагають і моніторинг, і елементи точного землеробства. 

Щодо техніки - акцент поступово зміщується на продуктивність і універсальність. Якщо агрегат може зробити дві операції за один прохід, це вже економія. Плюс сучасні рішення з автопілотом і контролем перекриттів дають відчутний результат навіть без радикальних змін парку. 

Але ключове - ми не будемо економити «за будь-яку ціну». Якщо якась операція критично впливає на врожай, вона буде виконана. Просто паралельно шукаємо способи зробити це розумніше і ефективніше. Сьогодні виграє не та техніка, що «найсучасніша», а та, яка рідше заходить у поле. Кожен зайвий прохід - це буквально пальне, яке зникає без доданої користі. 

Широкозахватні агрегати, звісно, додають швидкості: за день закриваєш більше площ, менше ганяєш техніку. Але це швидше про продуктивність, ніж про реальну економію пального - тягнути їх теж недешево. 

No-till виглядає дуже привабливо саме з точки зору витрат дизелю - там їх мінімум. Але це не кнопка «включив і поїхав». Потрібен час, перебудова підходів, і не кожне поле однаково добре на це реагує. Тому це більше стратегія, ніж швидке рішення. 

А от strip-till - це якраз той варіант, який дає відчутний ефект уже зараз. Менше проходів, менше навантаження на техніку, можливість за один раз зробити кілька операцій. І при цьому без різких просідань по врожайності, якщо все правильно налаштовано. Тому ми в цій технології бачимо для себе цілком практичний баланс. 

Якщо зовсім просто: найкраща економія - це коли ти один раз якісно проїхався і більше не повертаєшся на це поле без потреби. 
Електрична техніка поки що більше виглядає як перспектива, ніж реальний інструмент для великого поля, принаймні в наших масштабах». 

Тарас КОРНІЄНКО,  
головний агроном групи компаній «Агрейн» 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували