Вирішальний вплив  

– Ранній сорт «Командор» зібрали до дощів, решта сортів ще очікує, – розповів Юрій Романович. – Високі температури наприкінці літа – на початку осені негативно вплинули на достигання сої. Насіння сухе, його вологість нижча за базову – 7–8%, а стебло ще зелене, частина бобів також не дійшла до стиглості. Це передумова втрат. Дощик стабілізував ці процеси, дав змогу вирівняти вегетацію: поки незріле дозріває, насіння, яке втратило багато вологості, вирівнює необхідні показники для того, аби втрати зменшити. Такі природні корективи – тільки плюс, але свідчать про те, наскільки сільське господарство залежне від погодних умов.

Рекордні цьогорічні терміни жнив характерні не тільки для групи ранніх зернових – пшениці, ячменю, ріпаку, а й соняшнику, який в «Агроні» також почали збирати на два тижні раніше. «І, знову ж таки, –  каже директор, –  кошик нестиглий, стебло соняшника зелене, а вологість зерна – 4% при базовій вологості 8%! Уявляєте, які втрати, – 4% на врожайності! Зерно пересушене, це позначилося на недоборі врожаю». 

 
Такий важливий, а почасти і вирішальний вплив має природа. Але агронівці дякують Богу і Збройним силам України, що мають змогу вирощувати і збирати, навіть при складних погодних умовах. 

 
Цінові тенденції 

Юрій Березовський аналізує інформацію ЗМІ, менеджерів, які займаються продажами. Щодо кукурудзи і соняшнику цінові тенденції для аграріїв вважає зрозумілими, адже через недобір урожаю у світових масштабах є збільшення попиту на зерно. 

Соняшнику вітчизняна переробка потребує 18 мільйонів тонн, а цьогорічне очікування валу – лише 12 млн тонн. Є дефіцит цього зерна, – розмірковує аграрій. – Так само щодо кукурудзи. Через логістичні проблеми минулих років сільгосптоваровиробники зменшили площі під  кукурудзою.  Цього року ринкова пропозиція зерна кукурудзи буде меншою, ніж попит, і це позитивно впливає на ціну. Стосовно сої ситуація поки що невизначена. З одного боку, валовий збір цієї культури в Україні очікують вищим порівняно з попередніми роками. Він більший, аніж можливості вітчизняної переробки: майже 4 мільйони тонн, за попередніми прогнозами, підуть на експорт. 

А цінову політику світового ринку диктують великі виробники – Бразилія, Аргентина, США, це почасти залежить від комплексу чинників, зокрема, спекулятивних. Тому, якими будуть  ціни на сою через два-три місяці, поки що  ніхто не береться аналізувати. 

Не може бути добре, бо війна 

До війни аграрний ринок уже був більш-менш прогнозований. Стабільні логістичні потоки, стабільний попит, можливості реалізувати. Втім, на думку Юрія Березовського, ситуація цінова, експортна, логістична цього року покращилася. 

«Чи добре зараз? – риторично запитує Юрій Романович. І стверджує: «Як може бути добре, коли війна. Цим усе сказано. Такі підприємства, як наше, нині шукають можливість зменшувати своє фінансове навантаження в банках. Це не всі розуміють, тому що люди цього не відчули – проблеми нашої виробничої діяльності не позначилися негативно ані на зарплатах працівників, ані на орендній платі за паї, ані на сплаті податків. Навпаки, усі ці виплати і платежі,  порівняно з минулим роком, зросли. Але в рази зросло і фінансове навантаження на підприємство через запозичення, кредити».  

Умови банківського кредитування, звичайно, далеко не такі, якими б мали бути, але Юрій Романович переконаний, що це – краще, ніж нічого: «У всьому свої плюси і мінуси, – каже. –  Хоча війна, ми збільшили і заробітну, і орендну плату. Крім того, три роки тому розпочали будівництво запроєктованого ще до війни зернового елеватора. Зайшли у великі запозичення, але роботи продовжували. Так, хочеться, щоб у державі був нормальний розвиток, економічний ріст, але не завжди є така можливість, і на це треба зважати». 

Директор ПП «Агрон» розуміє, що колегам-фермерам, підприємства яких на прифронтових територіях, набагато важче. Посівні площі заміновані, багато втрачено засобів виробництва, а фінансові зобов’язання перед пайовиками залишаються, їх треба виконувати. «Хоча умови пільгового банківського кредитування більш-менш прийнятні, – розмірковує аграрій, –  є ліміт кредитної суми. Коли в «Агроні» виникла потреба кредиту на будівництво елеватора, лімітована сума, запропонована банком, була, м’яко кажучи, замалою. Тому є потреба ліміти збільшити і не рівняти всіх аграріїв-позичальників «під один гребінець». Через те й лобіюємо це питання і перед банками, і перед законодавцями».  

У кожного в роботі свої підходи  

Зерновий елеватор «Агрону» в селі Товстолуг Великогаївської громади ще не введений у дію повністю, тому що його будівництво незавершене. Є перша черга, елеватор уже третій сезон приймає врожай, але є велика потреба в розширенні потужностей для зберігання зерна. 

Тут стоятиме ще п’ять силосів, кожен місткістю 7 тисяч тонн, – відчувається, як уболіває керівник за своє дітище. – У кожного в роботі свої підходи. Все, що ми робимо в «Агроні», робимо і красиво, і надійно, аби служило без удосконалень наступним поколінням, які тут працюватимуть. Проєктуючи і розпочинаючи будівництво елеватора, ми взяли до уваги всі новинки, все найкраще в технологічному аспекті. Було важко, давалися взнаки тривалі вимкнення електроенергії, це вплинуло на терміни введення в експлуатацію, але, дякувати Богу, елеватор працює уже третій сезон, ми задоволені. 

Надпотужна сушарня фірми Stella ефективно забезпечує всі потреби «Агрону» в досушуванні зерна. Особливість цьогорічних жнив, до речі, ще й у тому, що, наприклад, для зерна соняшнику було зайвим «проходження» через елеватор – вологість його була нижчою, аніж за нормами. Але оскільки агронівці планують значно збільшувати посіви кукурудзи, наявність відповідних потужностей  для сушіння і зберігання зерна дуже важлива.   

Разом із громадою 

В «Агроні» працюють згідно з чинним законодавством, «по білому». Це виплата орендної, заробітної плати, податків. Ніколи не залишаються осторонь питань, важливих для громади. Є потреби соціальної сфери, релігійних громад, є допомога через волонтерів та напряму ЗСУ, участь у благодійних проєктах. Усе це тут роблять. Знаходять кошти, як би не було важко, на допомогу школам,  закладам культури, підтримують футбольний клуб. 

 
Так, збільшуємо запозичення в банках, але не можемо зректися наших соціально-культурних надбань, бо завтра треба буде надолужувати. Якщо не утеплимо школу, діти мерзнутимуть. Якщо заберемо в них радощі спілкування під час культурних заходів, – куди вони підуть, що побачать, що візьмуть для себе? Це шлях у  нікуди. 

Турботу про молоде покоління, як і оборону країни від ворога,  директор ПП «Агрон», член президії ради сільгосппідприємств області Юрій Березовський вважає першочерговим завданням, адже, попри виклики і тривоги воєнного часу, життя продовжується. 

Ганна МАКУХ  

На світлинах: директор ПП «Агрон» Юрій Березовський; новоспоруджений елеваторний комплекс «Агрону». 

Світлини Ярослава СТАРЕПРАВА 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували