– Пане Борисе, у Національному університеті біоресурсів і природокористування України нещодавно Ви взяли участь у першому  цього року засіданні вченої ради. Які проблеми там обговорювали і що нового Ви почерпнули для Заліщицького коледжу? 

– Особливу увагу приділяли підготовці навчальних закладів до безпечного навчання та проживання студентів в умовах воєнного стану. А найголовніший пріоритет для всіх керівників аналогічних закладів освіти – це кінцевий результат фахової підготовки спеціалістів, які мають бути конкурентними на ринку праці. Якщо ж говорити про наш коледж, частина випускників задля цього продовжує стаціонарно навчання в НУБіП України, інші йдуть працювати в агрофірми, фермерські господарства і навчаються заочно на  міжкафедральній лабораторії, що діє в Заліщицькому коледжі від Національного університету біоресурсів і природокористування України. 

– Борисе Степановичу, як пройшла цьогорічна вступна кампанія? 

– Важливо, що в такий складний час ми забезпечили виконання держзамовлення, передбачені ліцензійні місця закрили на 99 відсотків. Цим завдячуємо тісними зв’язками з великими аграрними кампаніями і місцевими фермерами. 

– Розкажіть про це детальніше… 

– Кожного року до нас звертаються керівники агропідприємств, дрібніших господарств у пошуках  економістів, бухгалтерів, програмістів, трактористів-машиністів. Минулого року, наприклад, ми задовольнили заявку керівника ПП «Янтос» на дипломованого бухгалтера.  Директор птахофабрики, що в Репужинцях на сусідній Заставнянщині, також запросив на роботу бухгалтера та програміста комп’ютерної справи з нашого коледжу. Тісні зв’язки у нас із керівниками господарств Товстенської і Заліщицької громад, зокрема, з «Ель-Гаучо», ПП «Консервний завод», з підприємством-філією МХП «Перспектив», що в Коломийському районі Прикарпаття, куди наші студенти постійно їздять на виробничу практику. Чимало звернень було і від аграріїв із Чортківщини. 

Звичайно, з працевлаштуванням тісно пов’язана й житлова проблема випускника. Тому, вважаю, що про це керівникам господарств треба думати заздалегідь –  направляти випускників місцевих шкіл у наш коледж і через кілька років вони матимуть своїх дипломованих спеціалістів: бухгалтера чи агронома, програміста-айтішника чи тракториста-машиніста на сучасні комбайни і трактори, водночас автоматично зникне проблема забезпечення молодих кадрів житлом. А наше найголовніше завдання сьогодні – підвищення якості навчання, організація освітнього процесу на рівні сучасних вимог.  

– Чи створюють Ваші випускники власні бізнесові проєкти? 

– Серед наших колишніх студентів сьогодні знані хлібороби: багатолітній керівник агропроєкту «Гречка», кандидат сільськогосподарських наук Ігор Марусяк, директор підприємства «Золота нива», заслужений працівник сільського господарства України Микола Долотко. До речі,  його син – фінансист, пішов слідами батька і нині здобуває у нас свою другу професію. 

Більше про це скаже завідувач агрономічним відділом коледжу Роман Андрусик:  
– Я знаю в коледжі не тільки захоплення кожного студента, а й родинну зайнятість, тобто чим займаються їхні батьки, найближчі родичі. Скажімо, Андрій Мудрий із Чортківщини ще досить юний, але вже молодий фермер, якому чимало під силу на господарстві. Або ж Роман Перожак – наш вихованець, який продовжує справу свого батька – Івана Михайловича. Роман проявив себе в садівництві. Андрій Розлуцький, як і батько його, – також наші вихованці, чудові господарі. Ми гордимося братами Семенюками – Ігорем і Дмитром – з Борщівської громади. Один із них працює агрономом агросервісної компанії ProPole, а другий – агрономом в «Ель-Гаучо». Тарас Демчук добре зарекомендувався на консервному заводі в Заліщиках, а Вікторія Гутман, закінчивши цього року коледж, працює у фермерському господарстві на Теребовлянщині, яке створили її батьки. Аналогічно й Ростислав Колісник із села Бабин, що на Буковині, який уже обробляє 50 гектарів землі. А два наших вихованці – Олександр Музичко та Денис Андрусик – пів року практикувалися на виробництві за програмою «Майбутнє «Континенталу». Чому на цьому акцентую увагу? Бо на таке стажування потрапляють через відповідну співбесіду, виконання тестових завдань і підвищене бажання студента підкорювати виклики часу. 

 
– Борисе Степановичу, а кого вважаєте своїми партнерами з наукового середовища? 

– Передусім це науковці Національного університету біоресурсів і природокористування України, з якими ми підтримуємо постійні і тісні зв’язки. Також Іван Сеник – наш колишній випускник із Винятинець, а нині – доктор наук, професор кафедри Західноукраїнського національного університету та його брат Ростислав –  головний агроном кластеру «Буковина»  компанії «Континентал Фармерз Груп». Частими гостями навчального закладу є керівники-науковці тепличного господарства Тернопільського району. Ми постійно підтримуємо контакти та організовуємо фахові зустрічі із садівниками Хотинщини, що на Буковині. Анатолій Чорний звідти передав саджанці яблунь, які ми висадили і тепер їх доглядають наші студенти на демонстраційних полях. А Таїсія Патола з Гусятинщини, яка займається вирощуванням фундука і яблук, підтримує тісні контакти зі Стефанією Грицишин, яка займається у нас садівництвом. 

– Заліщанці та гості міста захоплюються дендропарком  коледжу. Цікаво почути про нього детальніше… 

Відповідає завідувач навчально-виробничою практикою студентів Ігор Дудяк: 
– Це справжня гордість коледжу. Вісімдесят типів  деревних і чагарникових рослин становлять основу його ареалу. Саджанці для нього доставляли навіть із Київського інституту лісівництва. Це улюблене місце не тільки студентів і викладачів, а й шанувальників природи міста і краю. Але я ще хотів би кілька слів сказати й про наше тепличне господарство. Тут майбутні плодоовочівники вирощують ранні овочі: огірки, помідори, ротунду, перець, а цього року ще й 14 сортів кавунів, серед яких є екзоти з Туреччини та Нідерландів.   

– Пане Борисе, успіхи й досягнення студентів  навчального закладу, очевидно, базуються на відповідній кадровій політиці. Розкажіть про, так би мовити, його педагогічне ядро… 

– Ми дорожимо тими, хто має достатньо досвіду і йде в ногу з освітніми новаціями. Серед таких передусім варто назвати: Михайла Сопилюка, Василя Гагалюка, Стефанію  Грицишин, Ольгу Червоногріцьку, Ларису Стрільчук, Романа Андрусика. А серед молодших викладачів із високим рівнем спецпідготовки – заступники директора Ольга Галайдіда та Ольга Юрійчук, викладачі Ольга Киверига, Юрій Гірчак, Ольга Завінська, Галина Петрів, Руслана Жлуховська та багато інших. 

– Якими бачите освітні перспективи Заліщицького коледжу? 

– За понад 126-річну історію навчального закладу та невпинного розвитку наші випускники з успіхом працевлаштовуються у сільгоспвиробництвах і на промислових підприємствах різних областей України. А стрижнем цього феномену стало золоте правило студентів коледжу розвивати свої здібності в тому напрямі, в якому ти найсильніший; у чому з роками залишиш свій яскравий слід на землі. Власне, у такому ключі будемо й далі підтримувати кращі традиції попередників і готувати конкурентоспроможних фахівців для інноваційної економіки третього тисячоліття. 

Ольга ЛИЧУК, 
спеціальна кореспондентка газети «Сільський господар» у Чортківському районі 
                                                                                        
Світлини Юрія ВІЙТИКА 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували