Володимир Ярема, уродженець селища Козова, знаний не тільки на Тернопільщині, а й далеко за її межами як пивовар, засновник «Козівської Ремісничої броварні». Чоловік завжди активно цікавився історією рідного краю. Свого часу у нього у самому центрі селища була невеличка кав’ярня, яка розташована на місці старих підвалів довоєнної Козови. Володимир разом із однодумцями, краєзнавцями вивчали історію, збирали стародавні фотографії, проводили різноманітні виставки.  

Якось чоловік дізнався цікавий факт – у Козові народився Альфред Філіп фон Вакано – австрієць дворянського роду, засновник знаного Жигулівського пивзаводу. У 2016 році виповнювалося 170 років із дня народження пивовара. Тож козівʼянин вирішив із цієї нагоди виготовити пиво. Шукав на Тернопільщині людей, які могли б у цьому допомогти, однак ніяк не вдавалося. Якось натрапив в інтернеті на форум «Чат домашніх пивоварів», де познайомився з виробником обладнання для пивоваріння, зацікавився цією справою і пішло-поїхало… Тоді ж у країні відроджували пивоварний крафтовий рух. Козівʼянину вдалося побувати на зустрічі пивоварів у Львові, де він ще більше надихнувся бажанням варити не тільки смачний, оригінальний, а ще й корисний напій. 

На день 170-річчя з дня народження Альфреда Філіпа фон Вакано Володимир Ярема вперше презентував свої перші три сорти пива, які стали основою пивоваріння для підприємця.  

Володимир каже, все було б добре, якби не бюрократичні питання, які варто врегулювати на законодавчому рівні. Хоча є зрушення і в цій сфері. Минулоріч прийнято закон, який передбачає скасування атестації виробництва та інші послаблення. Прийняття схожих законодавчих норм на думку Володимира Яреми, значно полегшило б роботу мікроброварням… 

Ліцензію отримав у 2019 році. Спершу реалізовував напій через соцмережі, коли ж отримав дозвіл на гуртово-роздрібну торгівлю почав продавати продукцію у магазинах. 

Нині пивовар варить 10–12 сортів, які увесь час змінює, доповнює, удосконалює. 

Чоловік налагодив потужну співпрацю, таку собі колаборацію, із фермерами Тернопільщини, які вирощують різноманітну сировину: смородину, яблука, малину тощо.  

Нині виготовляють пиво, за реалізацію якого збирають донати для засновника господарства «ФАМА», фермера Василя Мартюка, який  захищає країну від ворога.  44 гривні з кожної пляшки йде на закупівлю дронів для Тернопільської 44-ї артилерійської бригади. 
Чоловік може годинами розповідати про своє ремесло, стрверджуючи, що  традиція пивоваріння і споживання надзвичайно древня і різноманітна. До кожної страви підходить індивідуальний сорт пива. «Тож, коли мене запитують яке улюблене, я кажу залежно від того, що я їстиму», – ділиться пивовар. 

  
Володимир у пивоварні часто використовує старі, навіть древні галицькі рецепти, які інтерпретує під сучасні смаки і вподобання. До прикладу, на Великдень у його броварні варять кисле підсолене пиво з буряком і хроном, влітку –  з ромашкою і медом або ж ячмінно-медовий вермут, де є вісім різноманітних трав і спецій, було пиво на ягодах терену. Володимир випустив серію «Тернопільські асоціації», до якої увійшли пиво зі смаком кави, або ж напій, який асоціюється із тернопільськими батярами – міцний світлий ель із чорним перцем, ну і пиво присвячене тернопільським дівчатам – вишня у своєму соці з додаванням перцю чилі. 

«Зізнаюся, простіше працювати з іноземною сировиною. Але ми принципово використовуємо локальну, яку вирощують на Тернопільщині. Принцип крафтової продукції – локальний продукт із локальної сировини», – зауважив пан Ярема. 

Козівʼянин стверджує, що пивоваріння – надзвичайно копіткий, вимогливий процес. Якщо задумали зайнятися цим ремеслом, подумайте чи готові ви приділяти йому більшість свого часу.  

«Якщо ж варите пиво суто для себе – це за щастя, адже є змога експериментувати під власні смакові вибаганки, тут головне не боятися. Адже те, що наше, українське – рідне, смачне і неодмінно корисне!» – резюмував пивовар із Козови. 

Зоряна ДЕРКАЧ 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували