«Хвала Богу, мені такі проблеми незнайомі. Я займаюся бджолярством із 1961 року. Ще не було такого, щоб у мене не було меду. Скажу більше, були роки, коли я брав по 100–150 кілограмів із одного вулика. Які секрети? Все просто – треба любити бджіл, розуміти їх, не заважати, а навпаки – допомагати їм.  До прикладу, коли я працюю на пасіці, качаю мед, ніколи не одіваю маску чи захисний костюм. Мене бджоли не жалять, – зазначив  бджоляр. – Певна річ, у себе на пасіці веду селекційну роботу, виводжу правильні матки. Тож повторю, поганого року не було ніколи». 

Не так давно на пасіці пана Мандзюка було сто вуликів, тепер їх майже 80. Ніхто б і не повірив, що чоловік уже розміняв дев’ятий десяток літ. Мабуть, непосидючість, щирість, доброта, а ще любов до праці роблять своє діло. Переконана, що невтомний пасічник ще й 100-річчя відзначить на пасіці!  

До слова, у бджоляра є ще й апібудиночок. Це місце спокою, відновлення сил, емоцій і душевної рівноваги. Пан Омелян каже, коли приїздить на свою пасіку, яка розташована у селі Колодіївка, спить тільки у тому будиночку. Кілька десятків років тому чоловік створив його першим в Україні. До нього приїжджали гості з Криму, Житомира, інших міст, щоб перейняти досвід. Дехто  з них на основі розробок пана Омеляна будував власні санаторії. 

Бджоляр розповів, які роботи проводити на пасіці у вересні: «Відкачали мед, тепер треба обов’язково підгодувати бджолу, щоб матка нарощувала розплід на зиму. Бджоли мають перезимувати, вивести потомство, лише після цього покинути цей світ. Така бджолина місія».  

 
Пан Омелян не визнає горе-порадників із ютубу чи тік-току. Каже, як іноді послухає про що ті розповідають, волосся дибки стає. 

Пан Омелян розробив власну систему вуликів. З ними легко працювати. 

«Взяти до прикладу корпусний вулик. Щоб відкачати мед, корпус потрібно зняти. А там є мінімум 20–30 кілограмів меду. То спробуй той корпус зніми! А ще це неабиякий дискомфорт для бджіл, вони починають бунтувати, і мстити. Мене мої бджоли ніколи не жалять, якщо я ненароком притисну яку з них, вони мене б’ють корпусом по обличчі, тоді я розумію, що роблю щось не те», – зазначив чоловік.  

Омелян Мандзюк може годинами розповідати про бджоли. Здається, немає такого факту, якого б чоловік не знав про цих древніх комах. Він спілкується з ними, спостерігає за їхнім життям, а ще за їхньою поведінкою може прогнозувати погоду. А ще запевняє, що ця пекельна спека, що кілька тижнів панує в Україні, комахам зовсім не шкодить. Та й чоловік подбав про своїх улюбленок, розставивши вулики так, щоб вони перебували у тіні.  

«Бджола існує 150 мільйонів років. До 75 мільйонів років вона була без жала. Лише з появою бджолиних ворогів у неї з’явилося жало, яким вона захищається. Що вона тільки не пережила: і вічну мерзлоту, і різноманітні аномалії, потопи, пожежі, а живе донині». 

Омелян Мандзюк не уявляє собі й дня без меду. Каже, у жодному разі не варто мед нагрівати, інакше він втрачає корисні властивості.

 Резюмувавши розмову, чоловік зазначив, що бджоли, мабуть, і прожили стільки літ тому, що трудолюбиві, шанують оберігають одна одну, і дарують світу неабияку користь: чого б і побажав людям.  

Зоряна ДЕРКАЧ 


 

0

0

0

0

Ви вже відреагували