Головні новиниЖиття громадЕкономікаЄвроінтеграціяЛюдиВійна
ІсторіяКонсультаціїПоради господарямВаше здоров'яРодинне перевеслоЦікавеВарто знати
Підписатися
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Передплатити
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
Передплатити
Місцеві вибори Коронавірус Новини Facebook Telegram

«Мені б іще ноги від Термінатора…»

Моя розповідь про неймовірну людину із нескінченною силою духу, невичерпним позитивом і незламним характером. Василь Курилович – 47-річний уродженець Борщева. Чоловік на фронті втратив обидві ноги, пальці на правій руці, та попри це, повноцінно живе, ним пишаються дружина та діти, а він не те, що хоче сам встати з коляски, а й прагне допомогти це зробити іншим…

«Мені б іще ноги від Термінатора…»

Моя розповідь про неймовірну людину із нескінченною силою духу, невичерпним позитивом і незламним характером. Василь Курилович – 47-річний уродженець Борщева. Чоловік на фронті втратив обидві ноги, пальці на правій руці, та попри це, повноцінно живе, ним пишаються дружина та діти, а він не те, що хоче сам встати з коляски, а й прагне допомогти це зробити іншим…

1 рік тому Джерело:

До війни Василь мав цілком мирну професію – 12 років пропрацював майстром лісу. Обожнював природу, посадив і виростив власний сад. У нього чудова сім’я: кохана дружина Оксана, діти – восьмирічний Володя й дев’ятирічна Оля. 


Здавалося б, чого ще хотіти? Живи на рідній землі, радій і дякуй Богу. Та в країну прийшло небачене горе. Дикий звір увірвався зі сходу і почав нищити святу українську землю. Василь примкнув до місцевого добровольчого формування територіальної громади, яке створили у Борщеві. Згодом на роботі повідомили, що потрібно пройти ВЛК. Отримавши повістку, вирушив на службу. Після навчання став кулеметником 14-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії «Червона калина». Через свою професію у мирному житті отримав позивний «Лісник». Та згодом, коли з’ясувалося, що Василь найстарший серед бійців, почали його звати «Батя».   

 
Василь розповідає, що спершу його підрозділ стояв на оборонних рубежах столиці. А згодом відправились у саме пекло – на запорізький напрямок, де почався контрнаступ. Дійшли до Роботиного. Там вдалося вибити ворога з позицій. 


«Двічі ми відбили ворожі штурми. Дві години перепочинку і нас почали крити всім, що у них тільки було. В окоп прилетів снаряд, впало перекриття. Двоє побратимів загинули. Третій заплющив очі на моїх руках, – на цих словах військовий замовк, та взявши себе в руки, мовив далі. – Ми передали по рації, що в нас приліт, потрібно винести поранених. Отримали команду відходити після того, як відправимо поранених із групою. Відправив. Передихнув. І тут прилетів ворожий «дрон-камікадзе». Праву ногу зразу відірвало, ліва була пошкоджена. Ворогу здалося цього мало, тож з іншого дрона ще скинули на мене гранату, якою відірвало два пальці на правій руці…». 


Військовий каже, тоді вже сам прощався з життям. Не відчував болю, лише думав, як сумуватимуть його рідні, як плакатимуть дружина і діти. Набрав пригорщу запорізької землі, уявив: привезуть його додому, а в кулаку земля, яку від відвойовував, за яку й поклав життя. Тоді ж пригадав як пообіцяв рідним повернутися живим, висипав землю і вирішив будь-що вибратися з того пекла.  


За якийсь час таки прийшла допомога, побратими наклали йому турнікет. До точки евакуації було шість кілометрів, які вони здолали за чотири години. Потім пораненого вивезли машиною, а на Маріупольській трасі перенесли у «швидку».   


Згодом військовий лікар говорив Василю, що поки його евакуйовували, бійці кілька разів говорили, що він уже 200-й, прощалися з «Батею»…  
У запорізькій лікарні Василю повідомили, що у нього розвинувся «турнікетний» синдром. Якщо не прооперувати, відмовлять нирки й зупиниться серце. Отямившись після операції, боєць побачив забинтовану руку, повністю ампутовану праву ногу, а ліву – вище коліна.  


Зрештою Василь переніс 13 операцій. Проходить реабілітацію, займається у тренажерному залі, вчиться плавати. А ще недавно взяв участь у національному відборі змагань серед поранених військовослужбовців і ветеранів «Ігри нескорених». Воїн впевнений, неодмінно здобуде медаль, яку присвятить своїм рятівникам.  


«У житті я звик ставити собі важкі завдання і намагаюся їх виконувати. Обрав веслування, яке демонструє витривалість та силу, – розповів чоловік. – Гадаю, виступив гідно. Це буде мій основний вид спорту, а потім ще піду на жим штанг і стрільбу з лука». 


І це ще не все. Василь Курилович часто спілкується з бійцями, які, як і він, отримали важкі поранення в бою, втратили кінцівки. Хлопці перебувають у вкрай пригніченому стані, не бачать подальшого майбутнього. Після розмов із Василем їм стає легше, відчувається прогрес у лікуванні, зацікавленість до життя. Тож чоловік вирішив не зупинятися на розмовах, а здобути професію психолога і надавати фахову медичну допомогу тим, хто потребує.

   
«Мені б іще ноги від Термінатора, тоді, відчуваю, що гори зможу перевернути», – каже Василь, сподіваючись на якнайшвидше протезування. 


Зоряна ДЕРКАЧ 
 

0
0
0
0


Підписуйтесь на наш канал
Які рослини не можна садити біля троянд: лише нашкодять
Троянди вважають одними з найкрасивіших садових рослин, але для їхнього здоров’я важливо правильно підбирати сусідів. Неправильно посаджені поряд квіти чи овочі можуть виснажувати ґрунт, створювати надмірну вологість, затінювати кущі або переносити небезпечні хвороби та шкідників.
11 годин тому
Українці віком 60+ вже можуть підписувати контракт із ЗСУ офіційно
Офіційно запрацювала процедура прийняття на військову службу за контрактом українців віком від 60 років і більше: до військових частин і Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розіслали алгоритм дій.
12 годин тому
Чому вовк ніколи не вбиває вовка… Якби ж люди вивчили цей урок!
В соціальних мережах час від часу можна знайти цікаві публікації про життя тварин, їхні взаємини з іншими. Скажімо, коли вовк програє бій з іншим вовком і розуміє, що шансів перемогти немає, він спокійно пропонує свою яремну вену супернику, ніби каже: «я програв, давай, закінчимо з цим»…
17 годин тому
Які українські імена зараз популярні за кордоном
З початком війни багатьом українцям довелось виїхати за кордон. Примусова міграція призвела до змін та, зокрема, появи моди на українські імена за межами України. На сьогодні велика кількість європейців стали ненав’язливо «позичати» наші імена й поступово це переростає у справжнісінький тренд!
17 годин тому
Виставку помідорів показали на… тернопільському ринку
Подружжя Ігор Чаплінський і Олена Петляр щороку організовують на тернопільському ринку виставку помідорів. Вони займаються городництвом понад 10 років. Щоразу висаджують нові сорти помідорів, перцю і баклажанів. Усього апробували 1 800 сортів помідорів. Плоди різняться кольором, формою, розмірами та смаком.
17 годин тому

Головне про коронавірус:
Останні матеріали
Більше статей


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Тернопіль, вул. В. Чорновола, 1А
+38 (067) 65-348-06
с[email protected]
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі: R40-04703.

Сільський Господар © 2023 - 2025
Політика конфіденційності
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Ідентифікатор онлайн-медіа в Реєстрі: R40-04703.