Головні новиниЖиття громадЕкономікаЄвроінтеграціяЛюдиВійна
ІсторіяКонсультаціїПоради господарямВаше здоров'яРодинне перевеслоЦікавеВарто знати
Підписатися
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Передплатити
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
Передплатити
Місцеві вибори Коронавірус Новини Facebook Telegram

«Мені б іще ноги від Термінатора…»

Моя розповідь про неймовірну людину із нескінченною силою духу, невичерпним позитивом і незламним характером. Василь Курилович – 47-річний уродженець Борщева. Чоловік на фронті втратив обидві ноги, пальці на правій руці, та попри це, повноцінно живе, ним пишаються дружина та діти, а він не те, що хоче сам встати з коляски, а й прагне допомогти це зробити іншим…

«Мені б іще ноги від Термінатора…»

Моя розповідь про неймовірну людину із нескінченною силою духу, невичерпним позитивом і незламним характером. Василь Курилович – 47-річний уродженець Борщева. Чоловік на фронті втратив обидві ноги, пальці на правій руці, та попри це, повноцінно живе, ним пишаються дружина та діти, а він не те, що хоче сам встати з коляски, а й прагне допомогти це зробити іншим…

3 місяці тому Джерело:

До війни Василь мав цілком мирну професію – 12 років пропрацював майстром лісу. Обожнював природу, посадив і виростив власний сад. У нього чудова сім’я: кохана дружина Оксана, діти – восьмирічний Володя й дев’ятирічна Оля. 


Здавалося б, чого ще хотіти? Живи на рідній землі, радій і дякуй Богу. Та в країну прийшло небачене горе. Дикий звір увірвався зі сходу і почав нищити святу українську землю. Василь примкнув до місцевого добровольчого формування територіальної громади, яке створили у Борщеві. Згодом на роботі повідомили, що потрібно пройти ВЛК. Отримавши повістку, вирушив на службу. Після навчання став кулеметником 14-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії «Червона калина». Через свою професію у мирному житті отримав позивний «Лісник». Та згодом, коли з’ясувалося, що Василь найстарший серед бійців, почали його звати «Батя».   

 
Василь розповідає, що спершу його підрозділ стояв на оборонних рубежах столиці. А згодом відправились у саме пекло – на запорізький напрямок, де почався контрнаступ. Дійшли до Роботиного. Там вдалося вибити ворога з позицій. 


«Двічі ми відбили ворожі штурми. Дві години перепочинку і нас почали крити всім, що у них тільки було. В окоп прилетів снаряд, впало перекриття. Двоє побратимів загинули. Третій заплющив очі на моїх руках, – на цих словах військовий замовк, та взявши себе в руки, мовив далі. – Ми передали по рації, що в нас приліт, потрібно винести поранених. Отримали команду відходити після того, як відправимо поранених із групою. Відправив. Передихнув. І тут прилетів ворожий «дрон-камікадзе». Праву ногу зразу відірвало, ліва була пошкоджена. Ворогу здалося цього мало, тож з іншого дрона ще скинули на мене гранату, якою відірвало два пальці на правій руці…». 


Військовий каже, тоді вже сам прощався з життям. Не відчував болю, лише думав, як сумуватимуть його рідні, як плакатимуть дружина і діти. Набрав пригорщу запорізької землі, уявив: привезуть його додому, а в кулаку земля, яку від відвойовував, за яку й поклав життя. Тоді ж пригадав як пообіцяв рідним повернутися живим, висипав землю і вирішив будь-що вибратися з того пекла.  


За якийсь час таки прийшла допомога, побратими наклали йому турнікет. До точки евакуації було шість кілометрів, які вони здолали за чотири години. Потім пораненого вивезли машиною, а на Маріупольській трасі перенесли у «швидку».   


Згодом військовий лікар говорив Василю, що поки його евакуйовували, бійці кілька разів говорили, що він уже 200-й, прощалися з «Батею»…  
У запорізькій лікарні Василю повідомили, що у нього розвинувся «турнікетний» синдром. Якщо не прооперувати, відмовлять нирки й зупиниться серце. Отямившись після операції, боєць побачив забинтовану руку, повністю ампутовану праву ногу, а ліву – вище коліна.  


Зрештою Василь переніс 13 операцій. Проходить реабілітацію, займається у тренажерному залі, вчиться плавати. А ще недавно взяв участь у національному відборі змагань серед поранених військовослужбовців і ветеранів «Ігри нескорених». Воїн впевнений, неодмінно здобуде медаль, яку присвятить своїм рятівникам.  


«У житті я звик ставити собі важкі завдання і намагаюся їх виконувати. Обрав веслування, яке демонструє витривалість та силу, – розповів чоловік. – Гадаю, виступив гідно. Це буде мій основний вид спорту, а потім ще піду на жим штанг і стрільбу з лука». 


І це ще не все. Василь Курилович часто спілкується з бійцями, які, як і він, отримали важкі поранення в бою, втратили кінцівки. Хлопці перебувають у вкрай пригніченому стані, не бачать подальшого майбутнього. Після розмов із Василем їм стає легше, відчувається прогрес у лікуванні, зацікавленість до життя. Тож чоловік вирішив не зупинятися на розмовах, а здобути професію психолога і надавати фахову медичну допомогу тим, хто потребує.

   
«Мені б іще ноги від Термінатора, тоді, відчуваю, що гори зможу перевернути», – каже Василь, сподіваючись на якнайшвидше протезування. 


Зоряна ДЕРКАЧ 
 

0
0
0
0


Підписуйтесь на наш канал
Що посіяти восени: список культур
Посів овочів та зелені на зиму має багато переваг. Насамперед, при осінній сівбі можна отримати вітаміни вже навесні.
2 години тому
Чому нам важко прощати: пояснення психологів
Прощення – це складний процес, який може бути як легким, так і важким рішенням. Коли ми легко вибачаємо? Зазвичай, це трапляється, коли образа є неглибокою або коли людина щиро кається і готова змінитися. Але чому ж іноді прощення здається неможливим завданням?
3 години тому
Як позбутися герпесу на губах: ефективні народні засоби
Герпес — заразне, підступне, небезпечне захворювання. Адже його віруси спричиняють ураження шкіри, печінки, легень, нервової, травної, сечостатевої та інших систем організму.
3 години тому
Проблеми сирітства і Тернопільщина
Брифінг щодо влаштування дітей у сімейні форми виховання, усиновлення та проблеми сирітства на Тернопільщині відбувся у Тернопільській обласній військовій адміністрації. Спікер - начальник служби у справах дітей Тернопільської ОВА Ростислав Дрозд.
3 години тому
2025-ий пропонують оголосити «Роком митрополита Андрея Шептицького»
Про це на своїй сторінці у фейсбуку повідомив голова Тернопільської обласної військової адміністрації В'ячеслав Негода. Він сподівається, що цю ініціативу підтримають жителі Тернопільщини. Негода офіційно звернувся до обласної ради з пропозицією оголосити 2025 рік «Роком митрополита Андрея Шептицького» в Тернопільській області.
4 години тому

Головне про коронавірус:
Останні матеріали
Більше статей


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Тернопіль, вул. В. Чорновола, 1
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Сільський Господар © 2023 - 2024
Політика конфіденційності
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.