– Бо те, що можна зробити гуртом, поодинці не вдасться. Тепер цю місію ми виконуємо за межами України. Світ повинен знати і українську пісню, і те, що в Україні війна, і що нам потрібна допомога, – сказав  народний артист України, композитор і співак Остап Гавриш.  

«Що ж, війно, ти розірвала кулеметом крила…» 

А зустрілися ми з маестро після благодійного концерту в чеському клубі-музеї центрального  міста краю Височина – Їглаві. Власник закладу запросив артистів цим заходом підтримати Україну. Благодійний концерт допоміг зібрати для потреб ЗСУ понад 12 тисяч чеських крон. 

 
Є в Їглаві й Український дім, наданий місцевим муніципалітетом. Туди також приходять на концерти чехи, українці, інші прихильники України. Дует Остапа Гавриша та солістки Академічного ансамблю пісні і танцю Національної гвардії України Мар’яни Гавриш (сценічне ім’я МаріАнна) там дають концерти. 

 
Українська громада в Чехії об’єднана в мережу громадських організацій у Празі, Брно, Градці Краловому, Ліберці, Пардубіцах, Карлових Варах. Вагомим об’єднавчим чинником для українців Чехії є  греко-католицькі церкви, в яких службу проводять й українською мовою. Скрізь люди чутливі до подій, що відбуваються в Україні. Мабуть, це й дало поштовх для створення таких пісень, що нікого не залишають байдужими до нашого горя. В одній із них є слова поетеси Тетяни Квітко:  
«Що ж, війно, ти, розійшлася...  
Руки розпустила.  
Що ж, війно, ти розірвала  
Кулеметом крила». 

На таких заходах ми дихаємо одним повітрям як нація, з нами рідна земля, яку кожен українець вибудовує навколо себе. Де б не билося його серце, воно б’ється в унісон з Україною, – говорить композитор. 

І цей стукіт серця звучить музикою непереможною, де б не виступав колектив Гавришів. Концертні тури найближчим часом будуть в Австрії та Словенії.  

«Червона калино, скинь чорну хустину» 

Остап Гавриш – автор понад тисячу музичних творів і популярних пісень. Він написав відомі  композиції: «На Україну повернусь», «Нам треба жити для добра», «А липи цвітуть», «Білий цвіт на калині»... У його творчому доробку мюзикл «Хвала Всевишньому». А Мар’яна в Україні відзняла свій музичний фільм «Ожинове літо».  

  
Ми з маестро згадуємо його творчі вечори в ПК «Україна», його бенефіс – перший український проєкт «Музика і лід». Став незабутнім для глядачів і для композитора проєкт «Від Говерли до Ай-Петрі», створений на основі пісні «Обʼєднаймось, українці». А з 2014 року для колективу  розпочалися концертні тури з духовно-патріотичною програмою «Червона калино, скинь чорну хустину». Тоді дует Гавришів збирав переповнені концертні  зали Тернополя, Чорткова та й усієї України. Мар’яна з Академічним ансамблем пісні і танцю Національної гвардії України їздили з концертами на передову, виступали на звільнених від загарбника територіях Донеччини і Луганщини. 

Але коли почалося бомбардування Києва, налякана донька, онука-дошкільниця спонукали мене виїхати за кордон. На початках ні за що не міг взятися. Але Бог дав талант і його треба передавати людям. В останній період з’явилося оте внутрішнє натхнення. Мар’яна пішла тут на роботу, внучка навчається в школі. Моя дружина Романна  була відповідальною за організацію наших  концертів в Україні, тепер – в Європі. Ми заявили про себе благодійними концертами і допомагаємо захисникам Національної гвардії, колегам Мар’яни, які пішли на фронт. Тішуся, що і ми можемо зробити свій духовний і матеріальний внесок у допомогу Україні. Я написав два твори на вірші Степана Галябарди (уродженця Гусятинщини). Один з них – «Стань з нами разом», перекладений  англійською мовою, щоби донести світові правду про війну в Україні. Цю пісню  обома мовами виконує Мар’яна.  

Ми створили цикл духовних пісень. Серед них  «Покрово, Богородице, о, Діво!» на слова Ніни Юрченко. Це звернення до Матері Божої, щоб повернула усіх людей, щоб оберігала Україну, захистила її від ворога. Сильна пісня-молитва  «Отче наш!» за Україну, за те, щоб вона вистояла і здобула справедливу перемогу над ворогом.  

«Віри нам дай, Боже, сили нам дай»  

– За офіційними даними Чехія прихистила в себе пів мільйона наших земляків. Майже 4 тисячі прихистила Їглава.  

– Нам є за що дякувати цій країні, вона намагається створювати комфорт для нашого перебування. Ці люди ще й родинам допомагають, долучаються до волонтерських загонів. Мої знайомі українці, які тут проживають понад двадцять років,  за останні два роки переправили в Україну десятки карет швидкої допомоги, позашляховиків і медустаткування, тонни амуніції і продуктів. Я сюди приїхав бусом, а потім віддав його, щоб волонтери відправили туди, де він потрібніший, бо вони допомогу адресно надсилають на передову.  

«Пісня буде поміж нас»  

– Пане Остапе, ви тут, в Чехії, але ваші пісні співають в  Україні, вони працюють на допомогу ЗСУ. У мене є дуже яскравий приклад. Гран прі VI Вижницького благодійного фестивалю-конкурсу української естрадної пісні імені Назарія Яремчука «Пісня буде поміж нас» здобув тернополянин – заслужений діяч естрадного мистецтва України, лікар, співак і композитор, учорашній військовослужбовець 105-ї окремої бригади тероборони Юрій Футуйма. Для виконання в першому турі він обрав вашу пісню на вірші Василя Гостюка «Де смереки стрункі». Коли я вітала пана Юрія з перемогою, він про вас сказав: «Простий чоловік, без пафосу, зірковості, справжній українець!». Під час благодійних концертів у день відкриття й оголошення переможців конкурсу глядачі офірували понад 10 тисяч гривень. Отже, ваші пісні допомагають і в Україні, і в світі наближати перемогу над окупантом.  

– Цей фестиваль мені нагадує співпрацю із Назарієм Яремчуком, Володимиром Івасюком, Василем Зінкевичем, ансамблем «Смерічка». Тоді столицею талантів були Чернівці, а ми з Назарієм земляки. Він –  із Вижниці, а я – з Косова. З Володею Івасюком ми познайомилися у 1972 році. Він запрошував мене на запис своїх пісень. Із Назарієм Яремчуком тісно співпрацювати почали з 1993 року. Ми встигли створити з ним дев’ять пісень. Василь Зінкевич виконує мої пісні. Я тішуся, коли ті пісні, що співали зачинателі української естради, тепер перемагають на конкурсах, коли їх підхоплює нинішня молодь. Заслужену нагороду одержав Юрій Футуйма, хай йому щастить з нашими піснями. У Тернополі особлива публіка, яка вміє цінувати мистецтво. Пам’ятаю переповнені зали ваших університетів, коли ми приїжджали з концертами. Я навіть написав музику до Гімну для ТНЕУ, який тепер перейменований на Західноукраїнський національний університет. 

 
«Серцем з українцями-братами…» 

А на завершення нашої розмови із відомим  українським композитором хочу зацитувати слова його побратима, який запросив Остапа Гавриша в Чехію, доктора філософії Душана Калашека: «Відомий український співак і композитор пан Остап бореться тим, що вміє робити найкраще: складає пісні. Своїм творінням підтримує силу України і серцем зі своїми українцями-братами, незалежно від того, де він перебуває». 

Людмила ОСТРОВСЬКА, 
спеціальна кореспондентка газети «Сільський господар» 

Їглава (Чехія) 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували