На Тернопільщині пасічник з діда-прадіда плекає любов до бджіл і саду

У родині Богдана Софія із Гаїв-Розтоцьких, що на Зборівщині, бджолярське ремесло передається з покоління у покоління.

– Я успадкував його від батька, тато – від мого діда, а той – від прадіда, – розповідає Богдан Михайлович. – Тому й пасіка така дорога моєму серцю, бо об’єднала всю родину. Я ще змалку допомагав своєму татові поратися біля бджіл. Він любив їх як своїх дітей. Батько прожив 82 роки. Майже до останніх днів працював на пасіці. Тримав майже чотири десятки вуликів. Коли здоров’я почало здавати, зменшив їх удвічі. Чотирнадцять років тому батька не стало. Відтоді я пасічникую сам.

Пасіка Богдана Софія розташована у мальовничому хуторі Крутяки поблизу села Гаї-Розтоцькі. Там господар живе зі своєю сім’єю.

"Моїм бджолам у цій місцині дуже комфортно, бо довкола росте чимало медодаїв: польове різнотрав’я, квіти, ріпак, липа, соняшник, золотарник, – каже чоловік. – Спеціально для бджіл я посадив сорок кущів акації.

Великий узяток забезпечує мій квітучий сад, який займає сорок сотих землі. Тут є яблуні, груші, вишні, черешні, абрикос, лохина, малина, ожина. Частину дерев посадив ще мій батько. Раніше у мене було мало часу, щоб і бджолами займатися, і сад ростити. 42 роки я працював у місцевому карʼєрі. Починав слюсарем, і доріс до гірничого майстра. Торік пішов на заслужений відпочинок і повністю занурився у пасічництво та садівництво".

Богдан Михайлович із завзяттям розповідає про своїх крилатих трудівниць, які вже пригостили його цьогорічним травневим медом. Знайомі пана Богдана із задоволенням беруть мед у нього, бо знають, що це – на сто відсотків натуральний продукт і природні ліки.

– Я і сам їм мед ложкою, – сміється чоловік. – Кожен ранок розпочинаю із меду. Столова ложка на сніданок – і енергії на цілий день. Так і дітей своїх навчав, і внуки цю добру звичку перейняли.

Богдан Михайлович зупиняється на мить і пильно дивиться на весняний сад, вслухається до дзижчання бджілок і дякує Богові за всі Його дари. А особливо за найбільше багатство – велику родину. Разом із дружиною Галиною Степанівною вони виростили трьох доньок і сина, які подарували їм девʼятьох онуків.

«Ось це все і є моє багатство, – з гордістю мовить Богдан Софій. – Заради цього варто жити й трудитися»

Марія БЕЗКОРОВАЙНА

Світлина Григорія ЖУКА