Захист насіння – нанесення пестициду на насіннєвий матеріал для знищення зовнішньої або внутрішньої інфекції рослинного або тваринного походження є винятково важливим у технологіях вирощування зернових колосових культур. Загальновідомо, що у захисті зернових культур від хвороб провідну роль відводять передпосівному протруюванню насіння.  

Протруювання фунгіцидними та інсектицидними протруйниками є обов’язковим елементом технологій вирощування зернових культур, яке забезпечує: 
– знезараження насіння від збудників хвороб рослин, що передаються через насіннєвий матеріал (фузаріози, численні сажкові хвороби й кореневі гнилі, септоріоз, гельмінтоспоріоз тощо); 
– захист від ґрунтових патогенів (снігова пліснява, гельмінтоспоріоз, численні кореневі гнилі тощо); 
– зниження рівнів ушкодження сходів шкідниками ґрунту (дротяники тощо). Важливими складовими дії протруйника є як інсектицидна, так і репелентна й фумігантна активності щодо шкідників; 
– тривалий захист сходів рослин від аерогенної інфекції (бура іржа, борошниста роса тощо). 

Переважна більшість зареєстрованих протруйників насіння ефективні в початковий період розвитку рослин – від проростання та появи сходів до фази осіннього кущіння. Надалі їхня дія істотно слабшає. Тому суттєву перевагу має у виробництві застосування протруйників із подовженими до 3–5 місяців термінами дії, особливо на озимих культурах. 

Вибір складових композицій для обробки є досить складним – необхідно узгоджувати численні викладені вище вимоги до дії протруйників. Наприклад, системні препарати є високоефективними, проте й швидко метаболізують у рослині до неактивних метаболітів. І навпаки, діючі речовини з обмеженою мобільністю можуть мати подовжені терміни захисту. 

Застосування композицій протруйників також є важливим кроком до перешкоджання утворенню резистентних щодо окремих фунгіцидів, особливо з одним сайтом дії, біотипів збудників шкодочинних хвороб зернових. 

Щодо застосування фунгіцидів для протруєння, доцільно звернути увагу також й на стимулювальну дію окремих діючих речовин на розвиток кореневої системи зернових культур. 

Із метою вибору ефективного протруйника рекомендовано проводити фітоекспертизу насіння з метою виявити поширення і видовий склад поверхневої та ендогенної інфекцій, що і має визначати вибір протруйника. Зазначимо, що на насінні є лише невелика частка потенційно небезпечних для рослин збудників хвороб, а для оцінки ризиків ураження культури необхідно постійно контролювати фітопатологічний стан агрофітоценозу. Далі, звичайно, препарати для протруєння насіння пшениці у кожній конкретній ситуації добирають із відповідним спектром дії згідно з рекомендованими за Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. При цьому необхідно відзначити суттєві переваги за ефективністю комплексних інноваційних протруйників провідних компаній, що в результаті й забезпечує найкращі за економічністю контролювання хвороб і шкідників технологічні рішення. 

Віктор ІВАСЮК, 
провідний спеціаліст відділу захисту рослин Держпродспоживслужби  в Тернопільській області 

 

0

0

0

0

Ви вже відреагували