–  Ігоре Павловичу, вашій фірмі 20 років… Вітаємо. Які враження, емоції, оглядаючись на таку дату? 

– 20 років – час немалий. Але насправді все минуло дуже швидко. Ми починали з невеликої кімнати на Торговиці в обласній раді профспілок. Я в компанії не від самого початку, прийшов десь через рік.  

Що стосується вражень… Ми росли, добирали людей і на сьогодні колектив налічує більш як  100 осіб. Маємо філії у всіх обласних центрах на заході України, які включають склади запасних частин; нові сучасні сервісні центри у Хмельницькому та Львові. Плануємо збудувати такий на Тернопільщині, де у нас центральний офіс… Але тепер війна з усіма її складнощами, і тому реалізація планів трохи затягується.  

– У дворі центрального офісу багато техніки CLAAS. Ви займаєтеся переважно цим торговим брендом? 

– Ми представляємо техніку провідних європейських виробників. Але найголовніший наш бренд справді CLAAS – сімейне підприємство, яке виробляє зернозбиральні та кормозбиральні комбайни, дуже якісні трактори, причіпну техніку – жниварки, косарки, валкоутворювачі, преси-підбирачі.  

Від часу свого заснування співпрацюємо з компанією LEMKEN. Так само, як і CLAAS, вона відома у світі. Це теж сімейне підприємство, яке виробляє ґрунтообробну техніку. Минуло вже понад двісті років із часу його заснування, коли зі звичайної кузні бізнес перетворився на відомого виробника плугів, борін, сівалок, культиватрів  тощо. 

У колі наших інтересів і німецька AMAZONE, яка виробляє сівалки, обприскувачі (причіпні та самохідні), розподільники мінеральних добрив, ґрунтообробну техніку. До речі, цими днями вони проводять  День поля, так звану Amatehnika 2024, і ми відправили туди делегацію з нашими представниками та клієнтами. Незабаром знатимемо їх відгуки, бо з отриманого відео бачу, що захід був вражаючим.  

А ще серед наших партнерів є два чеських виробники: BEDNAR (ґрунтообробна техніка) і відносно невелике підприємство «ОпаЛЛ-Агрі», що теж займається виробництвом ґрунтообробних агрегатів. 

- З переліку фірм видно, що ви пропонуєте якісний товар. Але будь-які механізми в процесі роботи зношуються, ламаються… Що далі? 

– Ми поставляємо не лише техніку, а й запасні частини, надаємо повний сервісний супровід: проводимо передпродажну підготовку, запускаємо в роботу, вчимо клієнтів, займаємося налаштуванням, сервісним супроводом, гарантійною підтримкою. До речі, практично на всю нашу техніку діє гарантія два роки. 

 
Виробники дбають, аби клієнт був задоволений. Що стосується запасних частин, у нас їх десятки тисяч. А якщо чогось не вистачає, постійно доставляємо та оновлюємо перелік. Нині аграрії уже активно готують до жнив комбайни. Допомагаємо з ремонтами, завозимо запасні частини, адже техніка під час жнив не повинна підводити хліборобів.  

– Ігоре Павловичу, 20 років можна назвати часом становлення фірми. Кому завдячуєте і які найбільші проблеми доводилося розвʼязувати? 

– Передусім потрібно подякувати людям, які зареєстрували фірму, а згодом вкладати гроші у її розвиток. Це наші власники – Мирослав Лобоцький із синами Володимиром та Іваном. А далі – колективу, який працював, не покладаючи рук, на перспективу. Та є в цій 20-літній історії і сумна сторінка. Дев’ять років  тому раптова хвороба забрала одного із синів власника фірми… 

 
Що стосується проблем, вони переслідували нас у 2008 році, коли була фінансова криза. Потім був 2013 рік, ковід-2019. 

 
– А тепер найбільша проблема – війна. Як ви даєте собі раду з кадрами, адже йде мобілізація, і як допомагаєте ЗСУ? 

– Якщо мені не зраджує памʼять, це був четвер… 24 лютого 2022 року… Ми приїхали на роботу, всі в шоці. Ніхто не знав, що робити. Зібралися керівники підрозділів і вирішили на день взяти паузу, подумати як жити далі. А наступного дня вже всі взяли себе в руки і впряглися до роботи, бо лютий – «гаряча» пора. Та водночас наші партнери теж були в шоці. Відразу на більшості домовленостей поставили хрест і сказали: спочатку будемо розбиратися в ситуації... Були проблеми з поставками техніки і запчастин. Але з часом нормалізувалася ситуація на фронті, люди побачили перспективу, зрозуміли, що державі все одно буде потрібний хліб і робота налагодилася. Люди до всього призвичаюються. Пам’ятаю першу сирену, а тепер ми до неї звикли. 

 
Ну, і з першого дня почалася співпраця зі збройними силами. Ми сконтактували зі 105-ю бригадою Тероборони, Нацгвардією. Почалося з тепловізорів, касок, бронежилетів, форми… Автомобілі… Сім позашляховиків  придбали і передали через військкомати. І своїх передали три одиниці. Останнім часом у 68-му бригаду пвідправили мікроавтобус для евакуації поранених. Допомагаємо і коштами, а ще тут в офісі маємо окрему кімнату, де отримуємо замовлений одяг, різні речі першої необхідності потрібні для військових. Контактуємо з волонтерами, вони приїжджають, вибирають, що треба і відвозять на передову. Тобто  ми робимо все, аби фронт не перемістився у тил. 

А через мобілізацію труднощі справді виникають. Коли AMAZONE проводив День поля, там зібралося багато людей з усього світу. Фірма представляла нову техніку, розповідала про сучасні розробки для аргаріїв. Ми теж запросили наших клієнтів, хто мав бажання і хто мав змогу послати спеціаліста, бо тепер проблеми з виїздом. Наших хлопців поїхало двоє. Для них треба було робити дозвіл на виїзд через Міністерство економіки. Перед тим ми возили наших партнерів у Францію на завод, який виробляє трактори. Раніше їздили регулярно  на різні навчання. Тепер з цим важче. Хоча розуміємо, що їздити потрібно, бо техніка вдосконалюється, у ній багато електроніки, яку потрібно вивчити, аби згодом пояснювати аграріям як працювати на таких тракторах… 

 
– До речі, з ким із аграріїв Тернопілля Ви налагодили хорошу співпрацю? 

– Готуючи репрезентацію до 20-ї річниці «Компанії Лан», ми переглядали свої фото- й відеоісторію, згадували людей, з якими починали. Там і Юрій Березовський з «Агрона», Іван Чайківський та Андрій Баран із «Агропродсервісу»… Дуже хочу згадати керівника агрофірми «Горинь» Осипа Гасюка, він, напевно, наш перший клієнт. І нині обновляємо в «Горині» тракторний парк. Господарство замовило супертрактор, який днями маємо йому доставити. Це такий агрегат, що косить, розкидає скошене, формує валки, трамбує та розподіляє сінаж і силос… Сам Осип Амброзович жартує: цей трактор робить усе, що хочеш, лише не вишиває. 

– А з ким ще співпрацюєте? 
– З багатьма, боюся когось упустити. Починаємо з найближчих: Володимир Крупніцький («Медобори»), Іван  Мричко («Аванте»), Микола Пилипів («Аркадія»), Юрій Пудлик («Агроінвест»), Володимир Коваль із синами («Коваль»), Василь Градовий («Дзвін»). І, звичайно ж, із Героєм України Олегом Крижовачуком («Україна»). З ним історія дуже давня. Ми йому поставили  багато різноманітної  техніки. 

Окремою незабутньою сторінкою історії «Компанії Лан» можна по праву вважати співпрацю зі світлої пам’яті славетним  хліборобом Антоном Івановичем Біликом, багатолітнім керівником ОП «Іванівське» на Теребовлянщині.   

– Журналісти редакції «Сільський господар» створили  Музей історії тернопільської преси. Час іде, видання зникають і з літами ніхто навіть не пам’ятатиме про них... У Вас уже така багата і цікава історія. Чи не планували створити свій музей? 

– Так, ми плануємо такий музей, але вже, мабуть, коли переберемося на нове місце розташування, бо нам потрібні більші площі. Словом, після війни обов’язково втілимо цей задум у життя.  

Василь ТОМИН 

Світлина Івана ПШОНЯКА 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували