Журналіст: Кабмін схвалив ратифікацію угоди про вільну торгівлю з Туреччиною, яка була підписана ще у лютому 2022 року. Далі документ спрямують на розгляд Верховної Ради, а після його ратифікації парламентами обох країн угода набере чинності через 2 місяці після підтвердження про завершення всіх процедур. Що передбачає угода? Про це говоримо з секретарем парламентського комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Іваном Чайківським.  

- Пане Іване, яка користь Україні від цієї угоди, враховуючи, що домовленості були ще до повномасштабного вторгнення і наразі ми експортуємо в Туреччину значно менше товарів, ніж імпортуємо звідти. 

- Найперше, угода про зону вільної торгівлі з будь-якою країною, а тим більше з тою, яка є нашим сусідом, це великий позитив, бо дає можливість бізнесу шукати нові ринки збуту для реалізації різної продукції - як сільськогосподарської, так і промислової, товарів військово-промислового комплексу. Тому я думаю, що дана угода буде приносити свої результати. Наші бізнеси працюють тісно, але можливості співпраці будуть більшими і приноситимуть набагато більше користі для обох країн і для розвитку наших економік.

  
- Тобто, йдеться і про експорт, і про імпорт? 

- Звичайно, угода передбачає двосторонні відносини. Не можна говорити про переваги для когось одного. Хоча, в угоді є певні моменти, де українська сторона поступилася Туреччині, бо перемовини стосовно угоди тривали більше 20 років, але я думаю, що з роками будемо напрацьовувати позитивніші моменти і виправляти ситуацію. 

- Якщо говорити про ринкові відносини між Україною і Туреччиною вже зараз, чи можете розповісти в якій українській продукції зацікавлені турецькі ринки? 

- Будь-яка країна, чи бізнес, відверто кажучи, зацікавлені в сировині і не особливо хочуть купувати готову продукцію. І кожна країна відстоює інтереси власної доданої вартості. Тому наші з Туреччиною відносини складалися так, що ми більше торгували сировиною: і в металургії, і в сільському господарстві... Тобто, більше продавалося, скажімо, не борошно, а зерно. Тому ми мусимо думати про те, як більше реалізовувати продукцію з доданою вартістю. Фактично товарообіг між країнами за останній рік склав близько 8 млрд. доларів. Не на користь України, бо близько 3 млрд – це наша виручка і 5 млрд – турецька. Ці речі теж треба виправляти і збалансовувати. 

- Голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що розблокування пунктів пропуску на кордоні з Польщею додатково збільшило надходження митних платежів і зборів на 2,5 млрд. грн за останній тиждень квітня. Чи це ті показники, які були в нас до блокади, чи очікуємо ще збільшення надходжень?

- Я теж дивився ці дані. Так, фактично за два дні (29 і 30 квітня) товарообіг зріс суттєво. Я думаю, показники ще зростуть, але на це потрібен час. Бо бізнес, поки блокувалися кордони, переорієнтувався на інші логістичні шляхи. Тобто, торгівля з Європою не була зупинена, але змінилися логістичні шляхи. Можливо на довші, але зручніші для перетину кордону. Це було для бізнесу і дорожче, тому після розблокування пунктів пропуску на кордоні бізнес швидко зорієнтується, відновить контракти, які існували, і відновить товарообіг, який був до блокування. Тобто, до осені минулого року.  

- Не можемо не запитати і про звільнення Миколи Сольського з посади міністра аграрної політики та продовольства. Як тепер працюватиме міністерство? 

- Думаю, що міністерство працюватиме, як і раніше. Адже є заступники міністра зі своїми обов’язками.  Аграрному сектору не варто хвилюватися. А стосовно звільнення Миколи Тарасовича, то хочу сказати, що ми з ним працювали пліч-о-пліч фактично 5 років. І в комітеті аграрної політики та земельних відноси у тому числі. І хочу зазначити, що дуже багато було зроблено. Тому шкода, що ми втратили на посаді такого фахівця. Адже він професіонал, дуже багато зробив для українського аграрного сектору. І до війни - з проведенням земельної реформи, і в період війни – під час пошуку нових ринків, подолання кризових моментів з блокадою кордонів тощо. Ну, і відповідно, варто зазначити про переговори з польською стороною, які лежали на плечах Мінагрополітики. Працювали фахівці, міністр і вони фактично знайшли ключики, змогли доказати польським фермерам, що український фермер не шкодить польському бізнесу, а навпаки – ми є партнерами. І ще хочу додати, що робота Мінагрополітики стало більш відкритою, до його діяльності було залучено багато асоціацій, які безпосередньо брали участь у роботі міністерства, у переговорах, напрацюванні позиції та документів тощо. 

- Ви згадали, що наразі обов’язки міністра буде покладено на якогось із заступників. Чи фігурують конкретні прізвища, хто може згодом очолити міністерство? 

- Абсолютно про жодні конкретні прізвища наразі не йдеться. Принаймні, я особисто про них не чув. 

- Також вчора було звільнено віцепрем’єр-міністра з відновлення України-міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександра Кубракова. Чи голосували ви за це рішення і чому вирішили підтримати? 

- Так, я голосував за це рішення. Найперше треба врахувати, що трохи неправильно було об’єднано міністерства і я вважаю, що все-таки міністерство розвитку територій має бути. Україна – велика країна, яка має місцеве самоврядування і воно повинно розвиватися. І в Україні повинно бути міністерство, яке має відстоювати інтереси і позицію місцевого самоврядування, громад і їхній розвиток. Тому я голосував за це, а далі побачимо.  
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували