Гаївки (веснянки) – це обрядові пісні, які вітають прихід весни. Наші предки такими піснями вітали початок польових весняних робіт. Нині ця традиція залишилась, але пов’язана вона зі світлим святом Великодня. 

Гаївки є важливим елементом народного фольклору та займають чільне місце в українській культурі. На Галичині, а саме у Львові, ці пісні поширились завдяки  міщанам.  

У ХХ столітті, незважаючи на складні історичні події, гаївки у Галичині продовжували співати. У 1920-х роках їх навіть почали вивчати у школах. А вже у 1930-х роках їх можна було побачити і почути біля багатьох церков. Навіть незважаючи на заборони, у 1980–1990-х роках, гаївки особливо ожили. У Шевченківському гаю Львова почали організовувати Великодні гаївки, а в Тернополі цю традицію відроджувало і популяризувало товариство «Вертеп». Саме з цього часу почалося відродження давніх українських традицій. Нині гаївки стали невід’ємною частиною святкування Великодня.  

Надія ШПОДАРУНОК 
 

0

0

0

0

Ви вже відреагували