За євангелістськими описами, цього дня відбувся вхід Ісуса Христа до Єрусалима. Він в'їжджав до міста верхи на віслюку, а люди, вітаючи Його, як царя, устеляли шлях пальмовими гілками. Саме тому в багатьох країнах світу Вербну неділю називають Пальмовою (зокрема, в англійській, італійській та нідерландській).

Там, де не ростуть пальми, це свято пов'язали з іншими рослинами або просто з цвітінням. В Італії, наприклад, пальмові гілки замінюються оливковими, що символізують мир. У Словенії інколи також святять оливки, ялину та лавр. У деяких регіонах Хорватії використовують кизил, а в Чехії – горішник. Проте найпоширенішим деревом, яке заміняє пальму на слов'янських територіях, звісно, стала верба, звідки й головна назва цього свята – Вербна неділя.

Це свято пов'язують з відновленням сил природи після тривалої зими. Ймовірно тому слов'янський вибір впав на вербу, як провісницю весни. провісниками весни. У цей день існує звичай злегка вдаряти посвяченою зеленою галузкою один одного, примовляючи:

Не я б’ю – верба б’є,

За тиждень – Великдень,

Недалечко червоне яєчко!

Верба – символ родючості. Вона легко приймається й швидко росте. Здавна нею захищалися від стихійних лих, злих чар, хвороб. Отож, повернувшись з церкви, господиня, не заходячи до хати, садить на городі вербову гілочку, примовляючи: «Щоб росла Богові на славу, а людям на вжиток». Решту освячених вербових гілочок люди зберігають цілий рік в хаті біля ікон.

0

0

0

0

Ви вже відреагували