Головні новиниЖиття громадЕкономікаЄвроінтеграціяЛюдиВійна
ІсторіяКонсультаціїПоради господарямВаше здоров'яРодинне перевеслоЦікавеВарто знати
Підписатися
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ Передплатити
Всеукраїнська громадсько-політична газета.
Передплатити
Місцеві вибори Коронавірус Новини Facebook Telegram

Василь БЛІХАР: «Про здоров’я людини ніхто не подбає краще, ніж вона сама»

Генеральний директор КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня», заслужений лікар України, доктор медичних наук Василь Бліхар – володар почесної відзнаки «Людина року-2023». Його ексклюзивне інтерв’ю газеті «Сільський господар» – про заслуги колективу головного медичного закладу області, інноваційні технології в охороні здоров’я, вітчизняну медичну реформу, суть «безкоштовної» та філософію страхової медицини.

Василь БЛІХАР: «Про здоров’я людини ніхто не подбає краще, ніж вона сама»

Генеральний директор КНП «Тернопільська обласна клінічна лікарня», заслужений лікар України, доктор медичних наук Василь Бліхар – володар почесної відзнаки «Людина року-2023». Його ексклюзивне інтерв’ю газеті «Сільський господар» – про заслуги колективу головного медичного закладу області, інноваційні технології в охороні здоров’я, вітчизняну медичну реформу, суть «безкоштовної» та філософію страхової медицини.

2 тижні тому Джерело:

Лікар з діда-прадіда  


– Василю Євгеновичу, вітання Вам від колективу редакції із престижним званням «Людина року». Принагідно хочу запитати, наскільки це важливо і значуще для Вас? 


– Звання «Людина року» – це для мене насамперед визнання досягнень і праці колективу лікарні. Я не є гравець-одинак, мої досягнення та здобутки закладу визначаються людьми, з якими я працюю, і мені приємно, що та, безперечно, висока оцінка належить усім лікарям і медперсоналу Тернопільської обласної клінічної лікарні. 


–  Тож скільки людей у Вас заслужили цю високу відзнаку?  


–  Колектив нашого закладу – понад тисяча працівників. Кожному особисто я вдячний за добросовісну працю. А до всіх відзнак і нагород ставлюся дуже спокійно. Вважаю, що в кожної людини мета – зробити щось добре для людей, яким це потрібно для покращення якості життя, а не отримати нагороду. Це не мета праці, а її оцінка, це похідне.  


– Очевидно, це і результат напрацювань, Вашого досвіду лікаря і керівника…  


– О, так! (сміється – авт.). Деякі люди стільки не живуть, скільки я працюю в медицині. Загалом це вже добрих півстоліття, з яких 10 років – головним лікарем обласної лікарні. 

 
– Багато хто вважає, що у Вас вдалий шлях у медицині, тому що Ви лікар із діда-прадіда. Чи, може, таке благодатне на талановитих медиків село Сущин на Теребовлянщині, з якого Ви родом?  


– Це правда. В моїй сім’ї я лікар у четвертому поколінні. Лікарями були мої батьки, дід, прадід, у моїй родині багато медиків. Бувало, коли збиралися на великі свята у батьків за родинним столом, жартували, що маємо власну багатопрофільну поліклініку. 


Завдання важливо оцінювати правильно  


– Десять років на посаді керівника головного лікувального закладу Тернопільської області – чималий відрізок для порівнянь, оцінки можливостей, результативності. Чи вдається досягати окреслених цілей?  


– Усіх планів і бажань здійснити на цей час однозначно не вдалося. На це впливали і обставини, і проблеми, які виникали в медицині загалом, у колективі, в державі. А нині повномасштабна війна, яка зумовлює не просто зміни, а ставить зовсім інші завдання і їх треба правильно оцінювати. 

 
– Яким Ви прийняли головний лікувальний заклад області 10 років тому і яким він є сьогодні? Ваш робочий кабінет – у новозбудованому корпусі лабораторії, введеній у дію недавно.  


– Клініко-діагностична лабораторія запрацювала у 2017 році, тут сучасна база для проведення біохімічних, імунохімічних та імуногематологічних досліджень біоматеріалу людини. Наша лабораторія – одна з небагатьох в  Україні і єдина на теренах Західної України, яка володіє «Атестатом про акредитацію» і внесена в державний реєстр Національного агентства України з акредитації як медичний заклад, що стовідсотково відповідає європейським стандартам. 


Стратегія – це погляд у майбутнє  


– Позитивні зміни в обласній лікарні за останнє десятиріччя помітні, образно кажучи, і неозброєним оком. Це результат Ваших особистих зусиль, реформ у медицині, чи є інші чинники?  


– Розвиток медичної галузі є індикатором того, як до цього передусім ставиться влада. Тобто, якщо був занепад, це свідчить, що у влади на певному етапі були інші цілі. Нині також не все просто, але вже окреслена стратегія, за якою відбуваються трансформації,  впроваджується принцип «гроші йдуть за пацієнтом». І якщо на рік у середньому в нашому закладі перебувають із проблемами зі здоров’ям приблизно 20 тисяч пацієнтів, наші фахівці за цей же період успішно проводять понад вісім тисяч складних оперативних втручань, із них понад 350 на відкритому серці, то вкладення ресурсів як державних, так і з місцевого бюджету, інших, у такому разі, на мою думку, виправдані. 


На рівні кращих світових клінік  


– Операції на відкритому серці, трансплантологічна хірургія – високоспеціалізовані напрями, які впровадила і розвиває обласна лікарня під Вашим керівництвом. Це нові напрями, яких нема в інших лікувальних закладах області? 

 
– Це інноваційні напрями, які стали доступними для нашого закладу в результаті синтезу професіоналізму лікарів і створення відповідної технологічної бази, яка не поступається європейським зразкам. Ці розділи медицини ми розвиваємо інтенсивно, створені й ефективно діють відділення інтервенційної кардіології, де надають допомогу пацієнтам із гострим інфарктом міокарда, та відділення кардіохірургії і трансплантології, де наші кардіохірурги проводять надскладні операції на відкритому серці. Весь спектр кардіовтручань уже тепер проводимо на рівні кращих світових клінік, робимо перші впевнені кроки  у пересаджуванні життєво важливих органів, успішними є вперше виконані в області операції з трансплантації серця та нирок. На базі офтальмологічного відділення  практикуємо надання такої високоспеціалізованої хірургічної допомоги як трансплантація рогівки ока. В ортопедо-травматологічному відділенні впроваджено новітні технології оперативних втручань на суглобах, ця служба у нас надзвичайно потужна, краща, я б сказав, не лише в Україні, але й у Європі. 


Залежить від професійності  


– Відправна точка для надання такого рівня медичної допомоги – відповідна лікувальна база і кадри…  


– База у нас серйозна, процес її  модернізації триває, значно покращені також відділення анестезіології та інтенсивної терапії, ендоваскулярної хірургії.  Готуємося до відкриття відділення магніторезонансної діагностики. Це нове приміщення з відповідними умовами, де буде встановлена за державною програмою сучасна система МРТ – для оперативнішої, доступнішої та якіснішої діагностики пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні. Забезпечують ефективне застосування інноваційних технологій і методик у лікуванні наші найкращі, добре підготовлені фахівці  –  завідувачі відділеннями: кардіології – Володимир Степанович Мороз, офтальмології – Інна Мар’янівна Гребеник, ортопедії – Сергій Васильович Гаріян, анестезіології та інтенсивної терапії – Олег Вікторович Євяшев, нефрології – Галина Богданівна Симко, яка займається веденням посттрансплантаційних пацієнтів. Це висококласні спеціалісти, у підпорядкуванні яких – такі ж потужні команди медиків. 


Лікарня – надкластерна  


– Тепер зрозумілим є рішення галузевого міністерства про надання обласній лікарні статусу надкластерної. Йдеться про додаткові можливості для лікування пацієнтів?  


– Тернопільська обласна клінічна лікарня – це багатопрофільний лікувальний заклад, в якому надаються практично всі види медичної допомоги, а також високоспеціалізована медична допомога, якої не надають інші заклади області. Нинішня стратегія держави – більше спрямовувати ресурси саме на такі багатопрофільні лікарні, де вже напрацьована відповідна сучасна база і є позитивні тенденції розвитку з метою наблизити сучасну медичну допомогу до жителів  регіонів, аби вони не шукали її в столиці чи за кордоном. Поступово ми в цьому напрямі рухаємося. В новому статусі – надкластерного лікувального закладу – до обласної лікарні приєднуються шкірвендиспансер, як відділення, і Микулинецька лікарня реабілітації, як філія. Роботи в питаннях модернізації додається, відповідно, збільшаться і можливості для лікування пацієнтів. 


Дещо про «безкоштовну медицину»  


– Коли звучить фраза «державне фінансування медицини», одразу з’являється образ «безкоштовної медицини»…  


– Популізм шкідливий у всьому, в галузі охорони здоров’я особливо. Як не дивно, нині, коли вже давно впала «залізна завіса» і тисячі наших співвітчизників побачили медичну сферу Європи, популізм цього ґатунку у нас все ще залишається живучим. Але безкоштовного не буває нічого. Коли говоримо про інноваційні технології в медицині, сучасну лікувальну базу, високопрофесійну роботу лікаря, в руках якого здоров’я і життя пацієнта, – це завжди мова про високу вартість в грошовому вимірі. Так, якщо держава дуже багата, вона може стовідсотково фінансувати суперякісну медичну допомогу, повністю звільнивши хворого чи його родичів від оплати. Таких держав, відверто кажучи, я не знаю. Є страхова медицина, але це зовсім інше. У нас державний ресурс обмежений. Я говорив про позитив у тому, що визначено стратегію – «гроші йдуть за пацієнтом», і держава цей певний ресурс почала спрямовувати як часткову компенсацію затрат лікарні за пролікований випадок. Ми отримали змогу хоча б побачити і проаналізувати, де ми є, які наші можливості, як можемо їх покращувати. Позитивним вважаю також те, що законодавство поступово удосконалюється, законодавець прислухається до наших пропозицій, з’являються нові державні програми для медичних закладів, які нашій лікарні вдається впроваджувати завдяки сприянню народних депутатів від Тернопільщини Івана Чайківського, Андрія Богданця, Івана Калаура, Людмили Марченко, Миколи Люшняка, Володимира Гевка. Впевненості і, знову ж таки, можливостей додає те, що курс на фінансову підтримку головного лікувального закладу області тримає Тернопільська обласна рада, перший заступник голови обласної ради Володимир Михайлович Болєщук. Реалізовуємо грантові і комерційні проєкти, надаємо широкий спектр платних послуг. Діє вагомий сегмент благодійної допомоги від міжнародних і вітчизняних благодійних фундацій. Так в умовах, які маємо, а це тривожні умови воєнного часу, рухаємося до кращих можливостей і для лікарні, і для наших пацієнтів. 


Тому, що цінності – європейські  


– Чи можемо стверджувати, що вітчизняна медицина в своєму розвитку вже на правильному шляху?  


– Ворог пішов війною на Україну, бо українці заявили про вибір європейських цінностей. А європейські цінності – це і страхова медицина. Зі своїми плюсами і мінусами, але кращого для охорони здоров’я громадян цивілізований світ не придумав. Тому українському політикуму рано чи пізно доведеться також таке рішення приймати.  


– Василю Євгеновичу, навряд чи і страхову медицину, де фінансування інтегроване і значна частка в ньому – страхові кошти самого громадянина – можна вважати панацеєю для збереження чи повернення втраченого здоров’я?  


– Дуже актуальне питання. В чому філософія страхової медицини? В тому, що ніхто не подбає про здоров’я людини краще, ніж вона сама. Спосіб життя, життєві цінності, визнання суспільних обов’язків, позитивні емоції, вчасне звернення за медичною допомогою, повага до лікаря і виконання його рекомендацій. Бо якщо в цивілізованому світі «запустити» свій організм вище за  рівень, передбачений страховим полісом, платити з власних ресурсів доводиться багато. Дуже багато. 

 
Ганна МАКУХ 


 

0
0
0
0


Підписуйтесь на наш канал
Чому навесні треба пити каву з лимоном: відповідь здивує
У весняний сезон застуд шанувальники кави можуть зміцнювати свій імунітет саме цим напоєм. Кава стане кориснішою, якщо додасте лимон.
13 годин тому
Пляцок «Веснянка» – надзвичайно ніжний та смачний десерт
Цей по-весняному яскравий, ніжний та соковитий десерт від нашої читачки Валентини Кузьмової стане ідеальним варіантом для домашнього чаювання.
15 годин тому
Уряд розширив напрями підтримки для фермерських господарств
Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 300 «Про внесення змін до Порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції». Цей Порядок був затверджений у 2022 році постановою № 918 .
20 годин тому
Тернопільські аграрії отримали цьогоріч 2,2 млрд грн кредитів
Від початку року 5 200 українських агрогосподарств отримали 34 млрд грн банківських кредитів на розвиток. З них за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9» - 2 936 господарств профінансовано на 13 млрд грн.
20 годин тому
ДНК–експертиза – за 1,5 год.
Вже кілька місяців у Головному управлінні Національної поліції в Тернопільській області можуть проводити ДНК–експертизи. Раніше на такі аналізи витрачали місяці, людям доводилося їздити до Києва чи до Львова. Нині ж достатньо 1,5 год., аби ідентифікувати людину. До того ж, цей апарат мобільний.
21 година тому

Головне про коронавірус:
Останні матеріали
Більше статей


РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ
Тернопіль, вул. В. Чорновола, 1
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.

Сільський Господар © 2023
Політика конфіденційності
Допускається цитування матеріалів без отримання попередньої згоди hospodar.ua за умови розміщення в тексті обов'язкового посилання на hospodar.ua - Сільський Господар. Для інтернет-видань обов'язкове розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на цитовані статті не нижче другого абзацу в тексті або в якості джерела. Порушення виняткових прав переслідується Законом.