– Володимире Мироновичу, торік аграрії Тернопільщини зібрали 2,8 мільйона тонн зернових у початково прибутковій вазі. Це рекордний показник? Які культури зернові і зерно-бобові вродили краще? Якою була віддача плодово-ягідного сектору? 

– Про рекордний валовий збір зернових говорити не можна, таким він справді був 2–3 роки тому – 3,2 млн тонн зерна. Торік отримали 2,8 млн тонн, однак потрібно врахувати, що якби під зерновими були такі ж площі посівів, як минулими роками, врожай, звісно, був би більшим і рекордним. Водночас  слід визнати, що аграрії Тернопільщини зробили все для того, аби  скоротивши  площі, не зменшити валовий збір урожаю. Словом, показники на рівні 2,5 і 2,8 млн тонн – це відповідні цифри для нашого регіону. 

Якщо вести мову про технічні культури, тут справді досягнуто рекорду – вироблено понад один мільйон тонн олійних культур (сої, ріпаку і соняшнику). Окрім цього,  вдалося збільшити площі посіву і забезпечити обсяг виробництва овочевих культур. Щодо цукрових буряків, також спостерігаємо позитивну тенденцію: багато аграріїв відновлюють вирощування цієї культури, збільшують площі під солодкими коренями. Цукровий буряк – культура другий рік постіль найприбутковіша. Якщо зернові з року в рік не відзначаються стабільністю, то рентабельність цукрових буряків суттєва. Збільшення площ вирощування цукристих сприяло введенню в дію четвертого в області – Збаразького цукрозаводу і дало змогу загалом виробити 248 тисяч тонн цукру. 

У вирощуванні плодів та ягід також позитивні тенденції. Торік їх зібрано майже 100 тисяч тонн, це плюс 7,8 тисяч тонн до показника 2022 року. Потрібно відзначити, що держава надає грантову підтримку для садівництва, облаштування теплиць, а також на придбання обладнання для підприємств переробної галузі, але наші аграрії, на відміну від колег з інших областей, ще недостатньо використовують ці можливості. 
Загалом минулий сільськогосподарський рік був сприятливим, минув без катаклізмів і на показники аграрного сектору гріх нарікати.  

– Чи є зміни у структурі посівних площ на цей рік? У якому стані озимина?  

– Структуру посівних площ роками напрацьовано і  її кардинально не зміниш. Адже чи не під кожну культуру мають бути попередники. Лише кукурудза  як монокультура  не така вибаглива, тому її можна сіяти після качанистої, чого не скажеш про соняшник і ріпак. 
Отож кардинальних змін у структурі площ немає. Якщо буде ринок цукру і Євросоюз не обмежить Україну квотами, то площі під цукровими буряками збільшать.  

Аграрії розглядають питання збільшення площ під соняшником, соєю і ріпаком. Від цього буде ефект, якщо ці культури перероблятимуть в області, додана вартість має залишитися тут, а вже готову продукцію, наприклад, олію, шрот, відправляти на експорт. Якщо цього не буде, то на нашій сировині зароблятимуть інші. Цього року, за прогнозами, аграрії збільшать площі під соєю і цукровим буряком, а зменшать під кукурудзою. Лиш би це не дало зворотного ефекту… 

В області озимі зернові займають 183 тисячі гектарів, ще 75,6 тис. га – під озимим ріпаком. Озимина в хорошому і задовільному стані. Погодні умови перезимівлі для неї були сприятливими, сподіваємось, що вона порадує хорошим урожаєм.  

– Розкажіть про тенденції у тваринництві. Яка ситуація у переробній галузі? 

– Ми проаналізували стан справ у тваринницькій галузі Тернопільщини і те, яке місце займає область у державі. Якщо взяти до уваги кількісні та якісні показники, можна з упевненістю сказати: Тернопільщина в трійці кращих у державі. Наша область порівняно з іншими невелика, то ми не можемо конкурувати з великими регіонами, водночас завдячуючи реалізованим останніми роками інвестиційним проєктам, в галузі тваринництва – ми лідери. 

На Тернопільщині у всіх категоріях господарств, зокрема,  і населення, утримують 131 тис. голів ВРХ. Більше поголів’я нараховують на Хмельниччині, Вінничині та Полтавщині. Щодо корів, їх у господарствах області маємо 83 тис. голів, поступаємося цим же областям. Приємно відзначити, що такі ж показники у свинарстві і птахівництві. Господарства області відновлюють тваринництво, бо нині – це кожен день надходять «живі» гроші. У нас є агропідприємства, в яких за добу реалізовують 100 і більше тонн молока «екстра» ґатунку (це багато чи мало), але щодоби на їхні рахунки надходить 1,6–1,7 млн грн! Звичайно, для отримання такого показника потрібно було затратити значний фінансовий ресурс. 

Окремо хочу мовити про наші молокопереробні підприємства, а це  Тернопільський, Кременецький і Чортківський молокозаводи, які зберегли виробничі потужності і  виробляють високої якості молокопродукти. 

Звичайно, лідером в області і в державі є Тернопільський  молокозавод, торгова марка «Молокія», де за добу переробляють понад 500 тонн молока, постійне оновлення асортименту продукції та реалізація інвестиційних проєктів.  

Тому, без сумніву, можу сказати, що за молочним скотарством і виробництвом молочної продукції майбутнє. 

У сільгосппідприємствах області відчутно на 9 відсотків збільшилося торік поголів’я ВРХ, на 3,7% – корів. 

Тут доречно згадати і свинарство, в якому торік кількість свиней збільшилася на 3,4 відсотка, тут загалом спостерігаємо позитивний розвиток як поголів’я, так і виробництва м’яса. Тваринництво відроджується і входить у ринок збуту.  

– Пане Володимире, ще у продовження теми. Торік реалізовано харчової та переробної продукції на 11,9 млрд грн, що становить 43,3% від загального обсягу промислової продукції області. Будь ласка, детальніше про це. 

– Почну з того, що 43,3 відсотка – значна частина обсягів виробництва агрокомплексу. Це показник роботи за дев’ять місяців минулого року. На 10% збільшено обсяги виробництва хліба і хлібобулочних виробів, на 4% – олії, на 2% – молока, на 7% – м’ясних продуктів, на 12% – напоїв. Оскільки є попит,  під нього розвивається переробна промисловість. 

– Агропідприємства області є найбільшим платником податків і у 2023 році до бюджетів усіх рівнів перерахували 1,8 млрд грн… 

– Обсяг сплачених податків сільгосптоваровиробниками у 2023 році становив 1,8 млрд грн, зокрема: податок на додану вартість – 262,5 мільйона гривень, податок на прибуток – 101, земельний – 140,2, єдиний податок із юридичних осіб – 175 мільйонів гривень і податок на прибуток із фізичних осіб – 1,1 мільярдів гривень. Це – офіційна інформація. Сюди входять і податки з громадян за оренду земельних паїв. 

Сільгосппідприємства Тернопільщини вкотре  поспіль є найбільшими платниками податків серед усіх галузей економіки. Важливо, що попри війну, ріст цін на матеріально-технічні ресурси, зниження цін на сільгосппродукцію, аграрії зберегли рівень оплати за орендовані паї, орендну плату виплатили селянам майже всі господарства, а в окремих випадках вона навіть збільшена. 

Також хотів би зазначити, що в агропромисловому комплексі одна із найбільших заробітних плат в області, яка становить понад 25 тисяч гривень.  

– Володимире Мироновичу, у Мінагрополітики повідомили, що цього року відновили дотації на утримання худоби. У чому ще держава підтримує аграріїв? 

– Передусім  хочу звернути увагу, що збережено чинні програми, зокрема «5–7–9» і грантові програми. Якщо говорити про кредитування, зазначу, що станом на 31 грудня  аграрії Тернопільщини за рік оформили 786 кредитів, зокрема, через згадані програми – 601 і загалом обсяги залучення кредитів становили майже 4 мільярди гривень, зокрема, за програмою «5–7–9» – 2,2 мільярда гривень. 

Цього року продовжується дія цієї програми. Станом на 12 лютого аграрії Тернопільщини оформили 74 кредити на 635,5 мільйона гривень. 
Держава не зупиняється на розширенню фінпідтримки. Ви знаєте, що для дрібних фермерів проблемою було отримати кредит через  причиніу відсутності ліквідної застави,  тому наприкінці  січня поточного року започаткували роботу Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, який покликаний бути гарантом часткової застави для дрібних фермерів (до 500 га).   

Як зазначав, збереглися гранти  гранти на садівництво, тепличне господарство та переробку. Хотів би, аби підприємці активніше подавали заявки і використовували кошти. 

Крім того, передбачено допомогу для дрібних фермерських господарств (ферм): дотація на одну корову (утримання від 3 до 100 корів) – 7 тисяч гривень. Дотація на 1 гектар оброблювальних земель (до 120 гектарів) 4 тисяч гривень за гектар, дотації на кози, вівці (до 500 голів) по 2 тисячі гривень  за голову. Отримувати їх можуть всі, хто зареєстрований у Державному аграрному реєстрі і відповідає вимогам. 

 
Цього року у держбюджеті передбачені кошти в сумі 1 мільярд гривень на часткове відшкодування вартості придбаної вітчизняної техніки. Водночас є багато небюджетних грантових програм, якими можуть скористатися як дрібні, так і потужніші сільгосптоваровиробники.  

– Завершуючи обговорення теми, прошу назвати, яке місце за обсягом виробництва, експорту продукції та сплатою податків аграрний сектор займає в економіці Тернопільщини? 

– Якщо у сплаті податків агрокомплекс найбільший платник, то це вже говорить само за себе. Поставимо наступні запитання. Хто надав найбільше допомоги ЗСУ? Агрокомплекс. Жителям окупованих територій? Агрокомплекс. Аграрії розуміють, якщо не годуватимемо українську армію, доведеться годувати чужу. Із сільського населення  – багато мобілізованих жителів, які захищають Україну. Керівники господарств продовжують виплачувати призваним до збройних сил працівникам середню заробітну плату. Підсумовуючи розмову, скажу: агрокомплекс і переробна галузь – це той локомотив, що нині рухає економіку області. 

Петро ГУДИМА 











 

0

0

0

0

Ви вже відреагували