Непридатні для вирощування вибраковують. Кінці живців оновлюють: нижній зрізують на відстані 6 мм під нижньою брунькою, верхній – 2 см над верхньою. Потім замочують у чистій воді на 2-3 доби. 

Для кращого укорінення бажано замочити живці у стимуляторі росту (гетероауксині, епіні, розчині соку алое або меду чи інших). Замочування їх пробудить. Після цього верхні кінчики можна вмочити у парафін. Живці бажано кільчувати, тобто організувати температурний режим для укорінення таким чином, щоб їх нижня частина перебувала при температурі близько 25 градусів, а верхня – близько 13. Тоді листочки не розвиватимуться раніше коренів. Для цього ємкості з живцями іноді ставлять на батарею. Однак у професійних виноградарів для цього є спеціальний прилад – кільчуватор. 

Існує кілька методів укорінення живців, пише газета «Порадниця».

1. Торф’яну таблетку замочують у воді, доки вона розбухне. Живець  вставляють у таблетку нижнім кінцем. Усе запаковують у пакет, у верхній частині якого роблять невеликий отвір, до укорінення.

2. Знадобиться тирса, яку спочатку пропарюють, заливши окропом. Потім заповнюють тирсою підходящий контейнер та занурюють у неї живець на глибину до 5 см. Нижню частину попередньо можна боронувати голкою, зробивши неглибокі поздовжні надрізи завдовжки 3 см. Ємкості з живцями ставлять на підвіконня та накривають зверху банкою. Стежать, щоб тирса не пересихала, але й не була мокрою, бо живці загниють.

3. Заповнити пів літрову банку водою на 3–5 см, накрити харчовою плівкою та зафіксувати резинкою. Посередині плівки роблять невеличкий отвір і вставляють туди живець. Плівка перешкоджатиме випаровуванню води, однак за потреби її підливають у банку. Можна на дно покласти шар вати. Тоді у випадку, якщо вода випаровуватиметься, вата залишиться вологою.

4. Узяти довгий шматок натурального полотна завширшки 30–35 см, зволожити та розстелити. Розкласти на ньому у ряд живці з відстанню між ними 5–10 см так, щоб нижні краї були на полотні. Обережно скрутити все у рулон та запакувати у поліетиленовий пакет. Дві верхні бруньки при цьому мають бути неукритими. Протягом укорінення важливо стежити, щоб полотно не пересихало. Можна замотати у полотно кожен живець окремо. Коли молоді корінці виростуть у довжину до 2–4 см, живці висаджують у відкритий ґрунт.

5. Приготувати субстрат: у рівних пропорціях змішати ґрунт, пісок, перегній та тирсу. Або змішати в однакових кількостях садову землю, перегній та пісок. Важливо, щоб ґрунт був легким: у такій суміші живці швидко укоріняться. Взяти розрізану навпіл пластикову пляшку та укласти на її дно шар дренажу. Потім засипати ґрунтосуміш та встромити сюди живець. Поверх пляшку накривають пластиковим стаканом чи банкою. Після утворення двох молодих листочків укриття прибирають.

Перед висадкою у відкритий ґрунт укорінені живці треба загартувати.

0

0

0

0

Ви вже відреагували