Найчастіше беруть Павловський та Мейєра. Насіння заглиблюють на 1 см в суміш перегною з піском і помірно поливають. Сходи з’являються через 30–40 днів. Їх пересаджують, коли з’являється 4–5 листків, і підрізають стрижневий корінь.

Рослина, вирощена з насіння, зацвітає тільки на 8–12-й рік. Щоб прискорити плодоношення, деревце потрібно прищепити, й після цього лимон плодоноситиме на 2–3-й рік. Для щепи необхідно брати пагони з плодоносних дерев.

У кімнаті лимони розмножують головним чином живцями від здорової плодоносної рослини. Живець повинен бути з 2–3 розвиненими бруньками та завдовжки майже 10 см.

Під час заготівлі живців залишають верхні 1–2 листки, інші відривають. Укорінюють у горщиках із сумішшю річкового піску та садової землі або в простій воді.

Вкорінені живці висаджують у горщики діаметром 1–12 см. Ґрунт – суміш дернової, листової землі, перегною та піску (2:1:1:1/2). Протягом першого року проводять триразову перевалку без руйнування земляного кому.

Обрізувати краще навесні. У молодої рослини в лютому-березні обрізають верхівку, залишаючи 4–7 листків. Із решти бруньок почнуть розвиватися пагони першого порядку. З них потрібно залишити тільки 3–4, що йдуть у різні боки. Потім і в них обрізають верхівки, залишаючи на кожній гілочці по 3–5 бруньок. Остання повинна дивитися назовні. З цих бруньок розвиваються гілки другого порядку. Обрізання проводять, поки утворяться гілки четвертого порядку. З цього моменту в більшості лимонів настає плодоношення.

Лимон Мейєра плодоносить на гілках другого-третього порядку. Також обрізання проводять для підтримки форми крони, омолодження.

0

0

0

0

Ви вже відреагували